Маєш інформацію? Поділись! Розміщення реклами на порталі

Розділи

 Про нас
 Тех-Каталог
 Прес-Каталог
 Книгарня
 Радіореклама
 Радіонавчання
 Радіоанонс
 Новини радіо
 Радіожиття
 Радіоакції
 Радіостанції
 Радіорозклад
 Радіопродакшн
 Радіолінки
 Радіостатті
 Радіозакони
 Радіословник
 Радіочиталка
 Радіоформати
 Радіорейтинґи
 Радіомузей
 Поради
 Реклама у нас
 Оголошення
 Партнери
 FAQ
 Головна
 Мапа порталу

Пошук в Мережi:


uaportal.com
   

Відвідайте:


"Подих ефіру | RadioDJ.Org.Ua"

Конференція "РадіоUA"

Журнал "Телерадіокур'єр"

"Радио"

Всички радио и ТВ станции

Портал любителей Авторадио

• Лилин Киев

Спілкування

 Гостьова книга
 Форум
 Чат
 Контакти

:: Сучасне життя радіопростору ::

Новини радіо
 
Тех-Каталог Маєш інформацію? Поділись! Радіонавчання Маєш інформацію? Поділись!
 

:: Грудень 2017 ::

  • Перейти безпосередньо до новин

     На цій сторінці можна знайти інформацію про сучасне життя і розвиток радіостанцій, що працюють в Україні та інших державах світу. Освоєння нових частот, запуск нових проектів, поява нових голосів, зміни позивних, форматів та концепцій - все це і багато іншого завжди до вашої уваги!

Прикріплене:

      • 18-19 травня 2017 р. відбудеться XXІІI Київський Міжнародний Телерадіоярмарок - головний бізнес-форум медіаіндустрії в Україні! Подробиці - в розділі "Оголошення".
      • 30 березня 2017 р. в Києві відбудеться VIII конференція "Нові медіа - нові можливості", орієнтована на інноваційний розвиток традиційних медіа. Подробиці - в розділі "Оголошення".

  Розміщення реклами на порталі  
  Тех-каталог  

  • Радіоанонс

  • Новини листопада 2017

  • Обговорити на форумі

  • До новин

  XXIII Київський Міжнародний Телерадіоярмарок: 18-19.05.2017  
  • 12.12.2017 Чотири радіостанції в Україні зможуть транслювати в ефірі лише 25% продукту українською мовою. Це радіостанції "Мелодія", "Люкс FM", KISS FM і "ХІТ FM", повідомив член Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Сергій Костинський на прес-конференції в Укрінформі. Нагадаємо, 8 листопада 2016 року набув чинності закон "Про внесення змін до закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)". Згідно з документом, квота на пісні українською мовою у радіоефірі в часових проміжках із 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00 вводилася поступово: протягом першого року їх мало бути щонайменше 25%, другого - 30%, третього - 35%. Ведення передач державною мовою протягом першого року дії закону має становити 50%, другого - 55%, третього - 60%. "Закон передбачає, що радіостанція може не збільшувати квоту, якщо дає в ефірі не менше 60% пісень мовами Європейського Союзу, - пояснює Костинський. Для таких радіостанцій квота зберігається на рівні 25%. До Нацради звернулися чотири таких радіостанції ("Мелодія", "Люкс FM", KISS FM і "ХІТ FM") і переоформили свої ліцензії. Таким чином вони підтвердили свою нішевість, а ця норма - якраз для нішевих радіостанцій" (Джерело: Портал "Українська Правда. Життя").
  • 12.12.2017 За підсумком моніторингу загальнонаціональних радіостанцій у листопаді 2017 року рівень обсягу пісень українською мовою в середньому становив 39%, що на 9% перевищив встановлену законодавством квоту. Також цей показник на 7% більший від середнього показника, який демонструвала радіоіндустрія у перший рік дії мовних квот. Наведені дані підтверджують прогноз Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, що передбачав виконання радіостанціями цієї норми закону в листопаді на рівні 35 - 37%. За результатами моніторингу в листопаді 2017 року були зафіксовані ознаки порушення в ефірі радіостанції "П'ятниця", де обсяг пісень українською мовою у проміжку часу з 07:00 до 14:00 становив 29% замість 30%. За цим фактом на наступному засіданні Національної ради буде розглянута можливість призначення позапланової перевірки. Станом на жовтень чотири загальнонаціональні радіостанції внесли зміни до програмної концепції, згідно з якими вони будуть транслювати не менше як 60% пісень мовами Європейського Союзу, що передбачає збереження для них квоти українською мовою на рівні 25%. Відповідні зміни до своїх ліцензій внесли радіостанції "Мелодія", "Люкс FM", "KISS FM" і "ХІТ FM". Таким чином, із листопада Національна рада проводить моніторинг програм за цими показниками на відповідність ефіру зазначених мовників новим ліцензійним умовам (Джерело: Сайт Нацради).
  • 12.12.2017 12 грудня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення оприлюднила результати дотримання загальнонаціональними, регіональними і місцевими FM-радіостанціями мовних квот у перший рік їх дії. Моніторинг проводився у листопаді 2016 - жовтні 2017 рр. Регіональні і місцеві радіостанції перевиконують квоту передач українською мовою на 38%, загальнонаціональні - на 31%. До 7 листопада 2017 року ця квота становила 50%. За словами члена Національної ради Сергія Костинського, "обсяг ведення передач українською мовою, що є більшим за 90%, зафіксовано в 10-ти областях України". Найбільший показник української мови в передачах місцевих і регіональних радіостанцій Рівненської та Чернівецької областей - 100%, Волинської області - 98%, Кіровоградської - 97%, Львівської - 96%, Івано-Франківської - 95%, Чернігівської - 94%, Тернопільської і Закарпатської - 93%, Черкаської - 91%. На півдні і сході України найбільший відсоток української мови зафіксовано в передачах регіональних і місцевих радіостанцій: у Запорізькій області - 90%, Харківській - 87% і Одеській - 83%. У ТОП-5 загальнонаціональних радіостанцій за обсягом ведення передач українською мовою увійшли: "Країна FM" і Суспільне мовлення ("Українське радіо", "Промінь", "Культура") - 100%, "ЕРА" - 95%, "KISS FM" - 92% і "Ретро" - 91%. "Якщо не брати до уваги "Українське радіо", "Культуру", "Промінь" і "Країну FM" із стовідсотковим показником, частка передач українською мовою в ефірі загальнонаціональних радіостанцій становить 81%, в ефірі місцевих і регіональних мовників - 88%", - підкреслив голова Національної ради Юрій Артеменко (Джерело: Сайт Нацради).
  • 12.12.2017 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення 12 грудня оприлюднила результати моніторингу ефіру загальнонаціональних, регіональних і місцевих FM-радіостанцій за перший рік дії мовних квот (листопад 2016 - жовтень 2017 рр.). Завдяки впровадженню квот частка пісень державною мовою в ефірі загальнонаціональних радіостанцій зросла порівняно з 2015 роком майже удвічі. Голова Національної ради Юрій Артеменко повідомив: "До 2016 року обсяг українських пісень в ефірі мережевих радіостанцій становив не більше ніж 18% і більшість із них транслювалася вночі. Наразі ця частка досягла 32%, і пісні державною мовою повноцінно звучать в ефірі протягом усього дня". У середньому обсяг пісень українською мовою в ефірі загальнонаціональних радіостанцій перевищував встановлену законом квоту, яка до 7 листопада становила 25%, на 13%, а в ефірі регіональних і місцевих радіостанцій - на 19%. 2017 року в ТОП-5 загальнонаціональних радіостанцій за обсягом пісень українською мовою увійшли: "Країна FМ", де протягом звітного періоду обсяг пісень українською мовою становив 100%, Суспільне мовлення ("Українське радіо", "Промінь", "Культура") - 86%, "ЕРА" - 43%, "П'ятниця" - 36%, "Русское радио - Україна" - 34%. "Частка пісень українською мовою в ефірі регіональних і місцевих радіостанцій становила більше як 40% у 10-ти областях України", - поінформував член Національної ради Сергій Костинський. Найбільший показник українських пісень було зафіксовано в ефірі місцевих та регіональних радіостанцій в таких областях: Рівненській і Тернопільській - 79%, Івано-Франківській - 59%, Сумській - 53%, Чернівецькій - 51%, Львівській і Волинській - 49%, Чернігівській - 46%, Миколаївській - 45%, Черкаській - 43%. На півдні і сході України найбільший обсяг пісень упродовж року демонстрували радіостанції, що представляють Миколаївську - 45%, Одеську - 39% і Донецьку області - 38% (Джерело: Сайт Нацради).
  • 12.12.2017 Протягом першого року дії закону про квоти на пісні та ведення програм українською мовою на радіо (листопад 2016 - жовтень 2017) українські радіостанції в середньому транслювали 38% пісень українською мовою та вели 85% передач українською мовою. При цьому показники регіональних і місцевих радіостанцій є вищими, ніж загальнонаціональних. Такі дані оприлюднили 12 грудня голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко і член Нацради Сергій Костинський на прес-конференції, присвяченій року дії квот. За рік Нацрада провела 12 хвиль моніторингу 16 загальнонаціональних радіомереж і три хвилі моніторингу 179 регіональних і місцевих радіостанцій. Протягом листопада 2016 - жовтня 2017 року для радіостанцій діяли квоти 25% пісень українською мовою та 50% ведення програм українською мовою. З 8 листопада 2017 року квоти зросли до 30% пісень і 55% ведення програм. Середня протягом року частка пісень українською мовою на загальнонаціональних радіостанціях становила 32%, на регіональних і місцевих радіостанціях - 44%. Середня протягом року частка передач українською мовою на загальнонаціональних радіостанціях становила 81%, на регіональних і місцевих радіостанціях - 88%. Узагальнені показники для всіх радіостанцій становили: 38% пісень українською мовою та 85% передач українською мовою. Однак при підрахунках цієї статистики Нацрада не брала до уваги показники загальнонаціональних радіостанцій "Країна FM", "Українське радіо", "Промінь" і "Культура", де частка пісень і ведення програм становить 100% або близько 100%. "Порівняно з 2015 роком кількість пісень українською мовою зросла вдвічі, - констатував Юрій Артеменко. - До листопада 2016 року в ефірі було 18% пісень українською мовою, і то переважно в нічний час. Після того, як була введена норма про 25% пісень українською мовою, нами були прийняті дуже жорсткі заходи: ми давали санкції за найменші відхилення на 0,1%. Зараз, коли почала діяти норма 30%, у середньому на радіостанціях виходить 32% пісень українською мовою, і пісні лунають рівномірно протягом усього дня". Квоту пісень українською мовою загальнонаціональні радіостанції за перший рік дії закону перевиконали на 13%, регіональні та місцеві - на 19%, зауважив Сергій Костинський. Лідерами за обсягами пісень українською мовою серед загальнонаціональних мереж стали "Країна FM" (100%), суспільні радіостанції "Українське радіо", "Промінь" і "Культура" (86%), "Радіо Ера FM" (43%), "П'ятниця" (36%), "Русское радио - Україна" (34%). У 10 областях України на регіональних і місцевих радіостанціях частка пісень українською мовою перевищила 40%: Рівненська, Тернопільська (79%), Івано-Франківська (59%), Сумська (53%), Чернівецька (51%), Волинська, Львівська (49%), Чернігівська (46%), Миколаївська (45%), Черкаська (43%). Квоту ведення передач українською мовою загальнонаціональні радіостанції за перший рік дії закону перевиконали на 31%, регіональні та місцеві радіостанції - на 38%. Лідерами за обсягами ведення передач українською мовою серед загальнонаціональних мереж стали "Країна FM" (100%), суспільні радіостанції "Українське радіо", "Промінь" і "Культура" (100%), "Радіо Ера FM" (95%), KISS FM (92%), "Ретро FM" (91%). У 10 областях України на регіональних і місцевих радіостанціях частка ведення передач українською мовою перевищила 90%: Рівненська, Чернівецька (100%), Волинська (98%), Кіровоградська (97%), Львівська (96%), Івано-Франківська (95%), Чернігівська (94%), Тернопільська (93%), Закарпатська (93%), Черкаська (91%), Запорізька (90%). За словами Сергія Костинського, зруйновано стереотип, що на сході та півдні ситуація з дотриманням квот гірша, ніж на заході країни. Втім слід зауважити, що в багатьох регіонах загальнонаціональні радіомережі працюють з регіональними та місцевими партнерськими радіостанціями, які де-факто входять до їхніх мереж і транслюють спільний мережевий контент, але де-юре вважаються регіональними та місцевими мовниками. У листопаді 2017 року Нацрада провела першу хвилю моніторингу за другий рік дії закону, коли квоти зросли, і зафіксувала перевиконання закону. "У нас був прогноз, що радіостанції будуть перевиконувати квоти, і кількість фактично зросте до 35-37% пісень. Наші прогнози виправдалися. У листопаді обсяг пісень українською мовою на загальнонаціональних радіостанціях у середньому досяг 39%, хоча закон вимагає 30%. Це на 9% перевиконання закону і на 7% вище "середньої температури" за 2017 рік. Це свідчить, що є запит на українську музику", - сказав Сергій Костинський. Детальні результати цього моніторингу Нацрада планує презентувати згодом. За перший рік дії закону про квоти на радіо (листопад 2016 - жовтень 2017) Нацрада зафіксувала 17 порушень законодавства і виписала радіостанціям-порушникам 17 штрафів на загальну суму 1 млн 1 тис. 956 грн 52 коп. А в листопаді 2017, коли квоти зросли, Нацрада також виявила порушення на радіо "П'ятниця", якому планує призначити перевірку. Водночас загальнонаціональні радіомережі "Мелодія", "Люкс FM", KISS FM і "ХІТ FM" отримали право не збільшувати частку пісень українською мовою до 30%, а транслювати 25% пісень українською мовою, оскільки в їхньому ефірі лунає понад 60% пісень мовами ЄС. Нагадаємо, у вересні Нацрада повідомляла, що загалом українські радіостанції перевиконують чинні квоти пісень українською мовою (тоді становила 25%) та ведення програм українською мовою (тоді становила 50%) та готові до їх передбаченого законом зростання з 8 листопада 2017 року до 30% і 55%, відповідно. Із січня по липень 2017 року Нацрада провела шість хвиль моніторингів 16 загальнонаціональних радіостанцій і 2 хвилі моніторингів 179 місцевих і регіональних радіостанцій. За цей час регулятор застосував санкції до 15 ліцензіатів, оштрафувавши їх на суму 634 тис. грн. За даними Нацради, у жовтні квота українських пісень на радіо в середньому становила 32%, а частка ведення передач державною мовою - 81%. З 8 листопада 2017 року передбачені законом квоти зросли: частка пісень українською мовою має становити 30%, ведення передач державною мовою - 55%. Радіостанції, в ефірі яких понад 60% пісень становлять пісні мовами країн ЄС, передбачена зменшена квота пісень українською мовою - 25% (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 12.12.2017 У 2017 році "Українське радіо" отримало 28 тисяч 999 радіодиктантів. Із них майже 17, 5 тисяч - звичайною поштою, а 11, 5 тисяч - електронною. 124 особи стали переможцями. Про це повідомила в ефірі "Українське радіо" координаторка акції, ведуча спецпроекту "XVII Радіодиктант національної єдності" Аліна Акуленко. За її словами, радіодиктант писали по всій Україні та в інших країнах родинами, колективами, наодинці. 322 учасники зробили одну негрубу помилку. Список переможців: 1. Вінницька область: Родюк Н. Ю., Вінниця. 2. Волинська область: Кот Микола, Луцьк; Мелюх Вікторія, Нововолинськ; Ходоргук Аліна, Луцьк; Щур Галина, село Комарове; Ярмощук Вікторія, Нововолинськ. 3. Дніпропетровська область: Баранова Інна, Нікополь; Красіна Тетяна, Кривий Ріг; Панченко Софія, Кривий Ріг; Резніченко Юлія, Дніпро; Хоменко Людмила, Жовті Води. 4. Донецька область: Галайтата Вікторія, Лиман; Галайтата Єлизавета, Лиман; Головіна Олена; Жаран Наталія, Краматорськ; Іванова Єва, Лиман; Кірцан Катерина, селище Велика Новосілка; Левковська Світлана, Лиман; Мельник Валерія, Краматорськ; Мельник Ірина, Краматорськ; Мочикіна Марина, Слов'янськ; Попова Тетяна; Примачек Ксенія, Краматорськ; Савчук Ірина, Краматорськ; Саєнко Олена, Краматорськ; Стягунова Ольга, Слов'янськ; Хозіна Валерія, Краматорськ; Чернишова Оксана, Лиман. 5. Житомирська область; Мельник Анастасія, Житомир; Перегуда Єлизавета, Житомир; Рожок Ірина, Новоград-Волинський. 6. Запорізька область: Процик Ірина, Запоріжжя. 7. Івано-Франківська область: Альберт Уляна, село Турка; Войгук Володимир, село Турка; Ковцуняк Ілона, село Турка; Марцинюк Ірина, село Турка; Марцинюк Мирослава, село Турка; Ткачук Христина, село Турка. 8. Київська область: Бойко Зоя, Київ; Дмитренко Галина, Київ; Гамєза Ірина, Київ; Ганжа Ангеліна, Київ; Гарбуз Ярослава, Вишневе; Городенська Мирослава, Київ; Єресько Сергій, Київ; Корсун Надія, Фастів; Косупа Михайло, Тетіїв; Михалева Інна, селище Макарів; Михайленко Оксана, Переяслав-Хмельницький; Ольга, Київ; Писанкіна Оксана, Київ; Погребняк Катерина, Київ; Підгорна Олександра, Узин; Середа Анастасія, село Григорівка; Сопець Віктор, село Софіївська Борщагівка; Субота Ірина, Київ; Федяніна Марина, Київ; Цьопа Тетяна, Київ; Чеповецька Марина, Київ; Шкіль Наталія, Біла Церква. 9. Кіровоградська область: Гармазій Тамара, Світловодськ. 10. Луганська область: Лисечко Юлія, село Нововодяне; Кіяшко Григорій, село Нововодяне; Кіяшко Людмила, село Нововодяне; Кіяшко Олег, село Нововодяне. 11. Львівська область: Бурда Галина, Городок; Бущак Ярина, Старий Самбір; Векляк Галина, Городок; Вовчко Оксана, Старий Самбір; Гаян Лілія, Городок; Глива Вікторія, селище Добротвір; Голобородько Яна, Городок; Гоянюк Христина, Львів; Грицан Анастасія, Дрогобич; Держко Роман, Дрогобич; Дубінська Вероніка, Львів; Звір Юлія, Городок Коваль Світлана, Буськ; Куровець Ольга, село Батятичі; Либа Надія, Городок Лисак Оксана, Соснівка; Мазуркевич Богдан, Городок; Москалик Юлія, Дрогобич; Назаревич Юлія, Старий Самбір; Нискогуз Галина, Старий Самбір; Обертан Ярослава, Старий Самбір; Петрівська О. В., Старий Самбір; Рищак Любов, селище Добротвір; Сирватка Максим, Городок; Слилка Анастасія, Городок; Стрікіца Олександра, Дрогобич Федух Данута, село Переможне. 12. Миколаївська область: Борко Надія, село Широколанівка; Горват Олена, Новий Буг; Нікуліна Тетяна, Миколаїв. 13. Полтавська область: Нішкур Алла, селище Білики. 14. Рівненська область: Мартинюк Назар, Рівне; Осійчук Оксана, село Богуші; Самчук Ірина, селище Гоща; Тильна Марія, Рівне. 15. Сумська область: Захарченко Юлія, Суми; Іванова Таїсія, Білопілля. 16. Тернопільська область: Дірей Ярослав, Бережани; Кучмійчук Павло, Бережани; Хмарна Олександра, Тернопіль. 17. Харківська область: Вишнякова Валентина, село Богуславка; Євсєєва Лада, Харків; Ізотова Луїза, Харків; Матовий Артем, Харків; Назаренко Олена, Богодухів; Сидоренко Вікторія, селище Сахновщина; Харченко Валерія, Богодухів. 17. Хмельницька область: Мельник Тетяна, Старокостянтинів; Мотрук О. С., Хмельницький; Саврій Світлана, селище ВІньківці; Фалінська Віталія, Кам'янець-Подільський. 18. Черкаська область: Забожко Тетяна, Сміла; Сокур Анжела, Черкаси. 19. Чернівецька область: Макарчук Владислава, Сторожинець. 20. Чернігівська область: Сенченко Людмила, селище Козелець. 21. Туреччина: Бородавченко Вікторія. 22: Не вказали координати: Боярська Олександра; Гасій Катерина; Литвиненко Володимир. Нагадаємо, 9 листопада до Дня української писемності та мови "Українське радіо" провело сімнадцятий за ліком радіодиктант національної єдності. Радіодиктант транслювали у прямому ефірі першого каналу "Українське радіо" та "UA: Культура". Диктант, написалий від руки, потрібно було надіслати 9 або 10 листопада на адресу: Київ-1, Хрещатик, 26. Індекс - 01001. Дату відправлення визначатимуть за штемпелем на конверті. Також диктант можна відсканувати і надіслати упродовж 24 годин із початку акції до 10 листопада 12:00 в електронному вигляді на e-mail: . Текст диктанту можна прочитати тут (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 12.12.2017 Загальнонаціональні радіомережі "Мелодія", "Люкс FM", KISS FM і "ХІТ FM" отримали право не збільшувати з 8 листопада 2017 року частку пісень українською мовою до 30%, а транслювати 25% пісень українською мовою. Про це повідомив 12 грудня член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський на прес-конференції, присвяченій року дії квот. "Закон передбачає: якщо радіостанція дає не менше 60% пісень мовами Європейського Союзу, то для неї зберігається квота українських пісень 25%. Чотири радіостанції звернулися до Національної ради і переоформили свої ліцензії: "Мелодія", "Люкс FM", Kiss FM і "ХІТ FM". Вони підтвердили свою нішевість, тому що це норма саме для нішевих радіостанцій. Вони мають право сьогодні давати 25% пісень українською мовою за умови, що дають не менше 60% пісень мовами ЄС", - пояснив пан Костинський. За даними моніторингів Нацради, у листопаді 2016 - жовтні 2017 року в середньому частка пісень українською мовою на радіо "Мелодія" становила 31%, на "ХІТ ФМ" і "Люкс FM" - 29%, на KISS FM - 27%. Тоді як закон вимагав 25% пісень українською мовою. Водночас протягом першого року дії закону про квоти на радіо KISS FM і "Люкс FM" отримали штрафи за виявлені Нацрадою порушення квот: KISS FM у лютому 2017 року - 215 тис. 600 грн., "Люкс FM" у листопаді 2017 року - 50 тис. 520 грн. З 8 листопада 2017 року передбачені законом квоти зросли: частка пісень українською мовою має становити 30%, ведення передач державною мовою - 55%. Радіостанції, в ефірі яких понад 60% пісень становлять пісні мовами країн ЄС, передбачена зменшена квота пісень українською мовою - 25% (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 12.12.2017 За рік дії закону про квоти на пісні та ведення програм українською мовою на радіо (листопад 2016 - жовтень 2017) Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення зафіксувала 17 порушень законодавства і виписала радіостанціям-порушникам 17 штрафів на загальну суму 1 млн 1 тис. 956 грн 52 коп. Про це повідомили 12 грудня голова Нацради Юрій Артеменко і член Нацради Сергій Костинський на прес-конференції, присвяченій року дії квот. За рік Нацрада провела 12 хвиль моніторингу 16 загальнонаціональних радіомереж і три хвилі моніторингу 179 регіональних і місцевих радіостанцій. Протягом листопада 2016 - жовтня 2017 року для радіостанцій діяли квоти 25% пісень українською мовою та 50% ведення програм українською мовою. З 8 листопада 2017 року квоти зросли до 30% пісень і 55% ведення програм. Протягом першого року Нацрада зафіксувала 17 порушень: чотири порушення частки ведення програм українською мовою та 13 порушень частки пісень українською мовою. У тому числі штрафи отримали чотири загальнонаціональні радіостанції, усі - за недотримання частки пісень: KISS FM (215 тис. 600 грн.), "Шансон" (125 тис. 726 грн.), "Ера FM" (317 тис. 438 грн) і "Люкс FM" (50 тис. 520 грн). "Найбільший штраф отримала "Ера FM" - 317 тис. грн. Це сталося якраз у перехідний період, коли Андрій Деркач продав радіостанцію холдингу Томаша Фіали, - розповів голова Нацради Юрій Артеменко. - У законі не виписано залежність кількості пісень від формату. Чи то розмовний формат, чи музичний, чи класика, чи джаз - кожна третя пісня має бути українською мовою. Комусь це легко давалося (наприклад, радіостанціям рок-музики чи міського романсу), комусь складніше (наприклад, танцювальної музики немає українською, тому вони вишукують). Якщо станція розмовного формату, але в ефірі лунають кілька пісень, то кожна третя пісня має бути українською. "Ера FM" поставила чотири пісні, усі вони були російською мовою". За словами пана Артеменка, більшість порушників одразу сплачують штрафи, не оскаржуючи їх у суді. Гроші від штрафів ідуть не до бюджету Нацради, а до державного бюджету. У листопаді 2017 року Нацрада провела першу хвилю моніторингу за другий рік дії закону, коли квоти вже зросли. І виявила одну ознаку порушення: на радіо "П'ятниця" в першій половині дня (із 7:00 до 14:00) частка пісень українською мовою становила 29% замість передбачених законом 30%. На найближчому засіданні 14 грудня Нацрада планує розглянути цей кейс і призначити позапланову перевірку, яка має підтвердити або спростувати порушення. Нагадаємо, у вересні Нацрада повідомляла, що загалом українські радіостанції перевиконують чинні квоти пісень українською мовою (тоді становила 25%) та ведення програм українською мовою (тоді становила 50%) та готові до їх передбаченого законом зростання з 8 листопада 2017 року до 30% і 55%, відповідно. Із січня по липень 2017 року Нацрада провела шість хвиль моніторингів 16 загальнонаціональних радіостанцій і 2 хвилі моніторингів 179 місцевих і регіональних радіостанцій. За цей час регулятор застосував санкції до 15 ліцензіатів, оштрафувавши їх на суму 634 тис. грн. За даними Нацради, у жовтні квота українських пісень на радіо в середньому становила 32%, а частка ведення передач державною мовою - 81%. З 8 листопада 2017 року передбачені законом квоти зросли: частка пісень українською мовою має становити 30%, ведення передач державною мовою - 55%. Радіостанції, в ефірі яких понад 60% пісень становлять пісні мовами країн ЄС, передбачена зменшена квота пісень українською мовою - 25% (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 12.12.2017 У Києві проходить конференція до Міжнародного дня захисту прав людини "Крим. Анексія і безправ'я або початок кінця імперії?", модераторами якої є перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джепарова і журналіст, теле- й радіоведучий Андрій Куликов. Про це повідомляє кореспондент Крим.Реалії. "Однією з найважливіших тем для Міністерства (інформаційної політики - ДМ.) є окуповані території, їх реінтеграція. Мені здається, що це й одна з найболючіших тем для українського суспільства. Для нас це черговий інформаційний привід для того, щоб і в ЗМІ висвітлювали цю тему", - сказала у вступному слові перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джепарова. Під час заходу планується проведення трьох панелей: "Крим. Геостратегічний розлом і сучасна силова політика. Гравці, інтереси, прогнози", "Реінтеграція Криму: тактики і стратегії" та "Забезпечення прав корінних народів. Політико-правова практика в Україні". Серед запрошених учасників конференції - народні депутати України Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв, Георгій Логвинський, президент українського Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар, координатор "КримSOS" Таміла Ташева та інші. Як повідомляв "Детектор медіа", 10 листопада на прес-конференції Еміне Джапарова розповіла про міфи, якими Росія намагається легітимізувати анексію Криму. За її словами, у Російській Федерації ухвалили понад дві тисячі законодавчих актів задля "інтеграції" українського Криму у своє правове поле, і використовують численні міфи для легітимації "російської дійсності" в Криму (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 12.12.2017 Файне радіо "FM Галичина" повідомляє про старт нового спецпроекту "Від свята до свята" та оновлення свого сайту у рамках зимового сезону. Проект стартував 11 грудня, повідомляє прес-служба радіостанції. "Святковий спецпроект "Від свята до свята", у якому розповідаємо про особливості святкування у різні часи (одяг, страви, звичаї), як святкові традиції змінилися до нашого часу", - йдеться в релізі про новий проект. Зазначено, що зірки українського шоу-бізу в ефірі радіо "FM Галичина" розповідатимуть свої традиції святкування Нового року та Різдва, очікування на Миколая, Водохреща та інше. "Наша родзинка - це наша музика: на свята вона особлива - багато колядок (не лише українських), світові зимові хіти у нових обробках, музика, яка творить настрій зими. Особливий настрій будемо творити і в новорічну ніч: особливий ефір з побажаннями та прогнозами для слухачів на прийдешній рік", - повідомляє радіо. Як повідомляється в релізі, радіостанція створила розмальовку для дітей, яку даруватиме у дитячих навчальних центрах, у лікувальних закладах, а також дітям з прифронтових територій Луганщини та Донеччини. Крім того радіостанція повідомляє, що оновила свій сайт. Нагадаємо, з липня радіостанцією керує Ольга Когут, яка донедавна очолювала рекламну агенцію (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 11.12.2017 10 грудня загальнонаціональна радіостанція "1-ий канал Українського радіо", що входить до системи Суспільного мовлення України, розпочала мовлення в місті Броди Львівської області. Трансляції програм станції у Бродах відбуваються на частоті 104.0 МГц, якість звучання добра. Нагадаємо, що радіостанція виграла цю частоту на конкурсі Нацради 31 серпня (Джерело: Портал "Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні").
  • 11.12.2017 Незмінний лідер рейтингу радіостанцій в Україні мережа ХIT FM змінила свій логотип та оновила комунікаційні слоґани (логотип, який станція використовувала досі, використовувався протягом останніх 17 років - з літа 2000-го - ред.). Оновлений логотип та нова комунікація радіостанції спрямовані на осучаснення бренду та закріплення статусу лідера. "Радіо номер один в Україні. Тільки хіти". Директор радіостанції Віталій Дроздов коментує: "У сучасному світі дуже важливо не втрачати зв'язку з оточуючим середовищем, котре змінюється доволі швидко та динамічно. XIT FM на сьогодні - це втілення найсучаснішої та найхітовішої музики, отже ми вирішили у своїй візуалізації також провести деякі зміни, спрямовані на осучаснення бренду." Уже на початку 2018 року XIT FM планує проведення рекламної кампанії для ознайомлення широкої аудиторії із оновленими логотипом та комунікаційними слоґанами радіостанції. За словами Віталія Дроздова, рестайлінґ логотипу не означає те, що радіостанція XIT FM буде кардинально змінюватись. Наразі йдеться про кристалізацію та зміцнення статусу та позиції радіостанції хітів номер один (Джерело: Сайт Радіогрупи ТАВР МЕDІА).
  • 11.12.2017 Другий канал Суспільного радіо - радіо "Промінь" презентував нову програму "Модний сезон з Марією Сизон", яку можна слухати по буднях о 12:45 з повтором о 15:45 та о 00:45. Вперше слухачі радіо "Промінь" зможуть стежити за останніми модними тенденціями. Разом будемо поповнювати свою "Модну ерудицію" новими термінами : "лук", "аутфіт", "бомбер" , "еспадрільї", "кюлоти". Список подібних термінів зі світу моди можна продовжувти довго. І деякі з них потребують роз'яснення. Для цього ми створили словник fashion-термінів. Але це далеко не все, чим дивуватимемо", -підкреслила ведуча програми Марія Сизон. Родзинкою ефірів стануть поради стиліста. "У "Модному сезоні" дізнаєтеся не лише найсвіжіші новини цієї царини, просто з подіумів, а й про вічну класику, що ніколи не виходить з моди. І навіть навчитеся "базовим навикам" стиліста! Адже, що потрібно для того аби виглядати стильно? Ні, не багато грошей, а , передусім, знання. І трохи фантазії. Ось і все…Тому, якщо не проти попрацювати над своїм стилем і дізнатися нове, слухайте нашу програму", - радить Марія Сизон. У "Модному сезоні" - стильні луки стають доступнішими, а світ моди - ближчим, де кожна деталь має значення! Слухайте програму "Модний сезон з Марією Сизон" по буднях о 12:45 з повтором о 15:45 та о 00:45 на радіо "Промінь"! (Джерело: Сайт Українського радіо).
  • 11.12.2017 12 грудня в Українському інформаційному агентстві Укрінформ відбудеться прес-конференція за участі голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрія Артеменка і члена Національної ради Сергія Костинського "Рік мовних квот на радіо: результати моніторингу ефірів загальнонаціональних, регіональних та місцевих FM-радіостанцій". Дата і час проведення прес-конференції: 12 грудня 2017 року, 12:15. Адреса: вул. Богдана Хмельницького, 8, м. Київ, Укрінформ. Акредитація за телефоном прес-служби Національної ради: (044)-278-75-75 або на e-mail: (Джерело: Сайт Нацради).
  • 8.12.2017 Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко пояснив, що порівняно з 2016 роком, фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України збільшено майже в 2 рази, тобто на 555 млн грн. Та згідно з Законом "Про Суспільне телебачення і радіомовлення" бути 1 млрд 294 млн. грн, тож недофінансування на сьогодні складає 15%. Про це він сказав у коментарі сайту "Суспільне мовлення". Додамо, що Держкомтелерадіо є акціонером публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" і від імені Кабінету Міністрів України повинен дбати про фінансування Суспільного мовлення. "Бюджетний комітет Верховної Ради погодив Урядове розпорядження "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету", передбачених Держкомтелерадіо на загальну суму 128 млн 400 тис грн. Мова йде про зекономлені, а тому невикористані НСТУ гроші під час проведення пісенного конкурсу Євробачення. Згідно з рішенням, кошти у повному обсязі скеровані на фінансову підтримку НСТУ. Таким чином за цією статтею загальна сума фінансування в цьому році склала 1 млрд 099 млн грн. Згідно відповідної статті Закону повинно бути 1 млрд 294 млн. грн. Отже недофінансування в 2017 році склало 15%. Водночас у порівнянні з фінансуванням минулого року НТКУ, що складало 652 млн грн., збільшено на 447 млн грн., а це майже 70%", - сказав Олег Наливайко. За його словами, ближчим часом за НСТУ буде закріплено майно, закуплене державним коштом для проведення "Євробачення" на загальну суму 35 млн 500 тис грн. "Також на рахунках НСТУ знаходиться 73 млн. грн. комерційних доходів від проведення "Євробачення". З урахуванням цих активів фінансування в 2017 році складе понад 90% від визначеного. Якщо порівняти з минулим роком, воно збільшено майже в 2 рази - на 555 млн грн", - зазначив пан Наливайко. Голова Держкомтелерадіо більш детально розповів, на що НСТУ планує витратити зекономлені кошти під час проведення "Євробачення-2017". "Кошти, що будуть перерозподілені, НСТУ планує використати таким чином: 55 млн. направити на забезпечення висвітлення Зимових та Літніх Олімпійських і Паралімпійських ігор, що дозволить з часом отримати надходження від реклами і за традицією значно поліпшити рейтингові показники. 24 млн. - на технічне переоснащення для забезпечення трансляції з подальшим використанням для потреб компанії. Решту 49 млн. планується використати на фінансування інших потреб суспільного мовника", - пояснив Олег Наливайко. Нагадаємо, 1 грудня на черговому засіданні Кабінету Міністрів України одноголосно підтримали розподіл коштів, зекономлених під час проведення пісенного конкурсу "Євробачення-2017". 128 млн 400 тис грн мали повернути у розпорядження Національної суспільної телерадіокомпанії України. Нагадаємо, відповідно до Закону "Про Суспільне телебачення і радіомовлення в Україні" бюджет Суспільного мовника має становити 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік. У 2017 році ПАТ "НСТУ" мала б отримати з бюджету 1,2 мільярди гривень, проте у Держбюджеті на цей рік було закладено лише 75% цієї суми - 970,79 млн грн. Не вистачало 323, 65 млн грн. Додамо, через недофінансування Національної суспільної телерадіокомпанії трансляція зимової Олімпіади-2018 у Кореї та літньої Олімпіади-2020 в Японії на "UA: Першому" була під загрозою. Загальна сума витрат на придбання прав на трансляцію обох ігор становить 3 млн дол., з яких 600 тис. дол. необхідно заплатити уже до кінця 2017 року, передала прес-служба НСТУ. За даними телеканалу "UA: Перший", на забезпечення сигналу, облаштування студії та відправку двох знімальних груп до Кореї та Японії мовнику необхідно витрати близько 4,6 млн грн. Як писав сайт "Суспільне мовлення", 4 грудня Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради доопрацьований до другого читання проект закону про державний бюджет на 2018 рік. На суспільне мовлення уряд пропонує виділити 990 млн грн. - на 213,5 млн грн. більше, ніж пропонував у проекті до першого читання. Але це все одно менше гарантованої законом для суспільного мовника суми, яка у 2018 році мала б становити 1,5 млрд грн. (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 7.12.2017 7 грудня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України", яким узаконено поняття тимчасового мовлення на територіях з особливим режимом мовлення і надання відповідних дозволів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення замість ліцензій за заявковим принципом на позаконкурсних підставах. За законопроект № 6565 "Про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення" у другому читанні та в цілому проголосував 241 народний депутат. Підготовлений до другого читання законопроект передбачав, що території з особливим режимом мовлення - це райони України, що межують з тимчасово окупованою територією України (Автономною Республікою Крим та містом Севастополем), райони Донецької і Луганської областей, а також прикордонні райони України, на які з територій сусідніх держав засобами ефірного наземного аналогового та/або цифрового телерадіомовлення поширюються програми держави-агресор. Однак у результаті дискусії голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар (фракція "Народний фронт") під стенограму запропонувала, щоб на вимогу фракції "Самопоміч" територіями з особливим режимом мовлення були лише райони України, що межують з тимчасово окупованою територією України (Автономною Республікою Крим та містом Севастополем) та райони Донецької і Луганської областей. Відповідно до закону, дозволи на тимчасове мовлення видаватимуться Нацрадою без проведення конкурсу (за заявковим принципом) і безоплатно, строк дії дозволу - до одного року. Порядок видачі та анулювання дозволу на тимчасове мовлення, умови дозволу та порядок здійснення нагляду за телерадіоорганізаціями, що здійснюють тимчасове мовлення, будуть визначені Нацрадою. При видачі дозволів на тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення Нацрада має керуватися необхідністю захисту інтересів держави, протидії інформаційній агресії, збалансованого та неупередженого інформування аудиторії про суспільно значущі події в Україні. Виходячи з цих пріоритетів, Нацрада має визначати відповідні вимоги до програмної концепції мовлення на територіях з особливим режимом мовлення. Передбачається, що прорахунок частот для тимчасового мовлення і надання відповідних висновків здійснюватиме "Український державний центр радіочастот" на замовлення Нацради. Відповідно до закону, на території з особливим режимом мовлення може бути продовжене аналогове мовлення (навіть після переходу від аналогового до цифрового) - для забезпечення можливості тимчасового мовлення. Закон має набрати чинності через місяць з дня його опублікування. Але Кабмін протягом місяця з дня опублікування закону має розробити і затвердити нормативно-правові акти, що випливають з цього закону, а також затвердити перелік адміністративно-територіальних одиниць, у яких може здійснюватися тимчасове мовлення на підставі дозволу Нацради. А Нацрада протягом місяця з дня опублікування закону має затвердити порядок видачі та анулювання дозволу на тимчасове мовлення, умови дозволу та порядок здійснення нагляду за мовниками з тимчасовими дозволами. Нагадаємо, законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення" розробило Міністерство інформаційної політики влітку 2016 року. Законопроект пропонував узаконити поняття тимчасового мовлення на територіях з особливим режимом мовлення і надання відповідних дозволів Нацради. 20 липня 2016 року законопроект погодила Нацрада, яка надала дві пропозиції до проекту: щоб тимчасове мовлення існувало лише на прикордонних з Росією територіях і щоб УДЦР прораховував частоти для тимчасового мовлення на безоплатній основі. Розробник врахував тільки другу пропозицію. 14 грудня 2016 року законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення" було схвалено урядом на засіданні Кабінету Міністрів України. 18 січня Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради законопроект №5657 "Про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення". 7 березня Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики рекомендував парламенту повернути на законопроект щодо територій з особливим режимом мовлення на доопрацювання. 24 травня законопроект було відкликано. 8 червня народні депутати з Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики зареєстрували свій законопроект № 6565 "Про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення" замість урядового, яким запропонували узаконити поняття тимчасового мовлення на територіях з особливим режимом мовлення і надання відповідних дозволів Нацради. 5 вересня Верховна Рада прийняла в першому читанні за основу законопроект № 6565 "Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України". За проголосували 267 народних депутатів (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 7.12.2017 Загальнонаціональна радіостанція "Промінь", що входить до системи Суспільного мовлення України, нещодавно відновила мовлення в Івано-Франківську на частоті 72.80 МГц. Якість звучання добра, мовлення ведеться у стереорежимі з пілот-тоном. Нагадаємо, що мовлення на цій частоті в місті було відсутнє з червня 2005 р. Отже, зараз Івано-Франківськ - єдиний населений пункт України, де присутні всі три канали Українського радіо в ніжному під діапазоні УКХ ЧМ (Джерело: Портал "Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні").
  • 7.12.2017 Парламент скасував обмеження в термінах дії положення щодо надання з держбюджету фінансової підтримки телерадіокомпаніям, які працюють на території окупованого Криму та Севастополя і надають інформаційні послуги. За ухвалення відповідного законопроекту № 7345 в цілому проголосували 244 депутати при мінімально необхідних 226, передає "Укрінформ". Наразі згідно з положеннями абзацу другого пункту 16 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу, встановлювалося, що у 2016 році, як виняток з положень пункту 11 частини першої статті 87 цього кодексу, Кабмін може визначати напрями використання бюджетних коштів на програми підтримки телерадіокомпаній, які функціонували на території АР Крим та Севастополя і надають інформаційні послуги. Ухваливши закон, депутати продовжили надавати фінансову підтримку телерадіокомпаніям, які функціонували на території АР Крим та Севастополя і надають інформаційні послуги, виключивши із пункту 16 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу слова і цифри "у 2016 році". Надалі надання фінансової підтримки зазначеним ТРК, за інформацією міністерства фінансів, здійснюватиметься за рахунок і у межах коштів, передбачених за бюджетною програмою КПКВК 2501120 "Розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України". Відповідно, реалізація закону не потребує додаткових коштів з держбюджету (Джерело: Портал "Українська Правда").
  • 7.12.2017 Юридична особа телеканалу ATR і радіо "Мейдан" - ТОВ "Телевізійна компанія "Атлант-СВ"" - сплатила призначений Національною радоюУкраїни з питань телебачення і радіомовлення штраф за неподання інформації про структуру власності. Про це стало відомо на засіданні Нацради 7 грудня. "У минулу п'ятницю я зустрічався з власником компанії (Ленуром Іслямовим. - ДМ). Він дав команду сплатити штраф", - повідомив голова Нацради Юрій Артеменко. Штраф було сплачено 5 грудня в повному обсязі. Загальна сума разом з пенею - 44 тис. грн., уточнила головний бухгалтер Нацради Тетяна Стороженко. Після сплати штрафу Нацрада задовольнила заяву радіо "Мейдан" про видачу ліцензії на супутникове радіомовлення. Це рішення 7 грудня члени Нацради підтримали одноголосно. Супутникова ліцензія обійдеться кримськотатарській радіостанції "Мейдан" у 236 тис. грн. Нагадаємо, 30 листопада Нацрада перенесла на тиждень розгляд питання про видачу супутникової ліцензії радіо "Мейдан", закликавши компанію за цей час сплатити штраф за неподання інформації про структуру власності у розмірі 18700 грн плюс пеню. Кримськотатарська радіостанція "Мейдан" належить власнику телеканалу ATR Ленуру Іслямову та мовить на окупований Крим з Чонгара Херсонської області на FM-частоті 101.4 МГц. Головна редакторка радіо "Мейдан" Ельзара Баталова пояснила, що супутникове радіомовлення потрібно "Мейдану", тому що його сайт в окупованому Криму блокують, а ефірний сигнал глушать. З 2016 року телеканал ATR отримує фінансову підтримку з державного бюджету за рахунок держпрограми розселення та облаштування кримських татар та осіб інших національностей, депортованих з території України. У 2016 році фактичний обсяг фінансової підтримки ТОВ "Телевізійна компанія "Атлант СВ"" для телеканалу ATR склав 38 млн 970 тис. грн., у 2017 році було передбачено 35 млн 340 тис. грн. (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 7.12.2017 Членом наглядової ради ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" від громадських об'єднань у правозахисній сфері замість директора Центру демократії та верховенства права Тараса Шевченка став представник ГО "Харківська правозахисна група" Олександр Павліченко. Відповідні зміни до складу наглядової ради ПАТ "НСТУ" внесла 7 грудня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко написав заяву про складення повноважень члена наглядової ради за власним бажанням. У заяві він не пояснив свого рішення, але відомо, що протягом останніх місяців Тарас Шевченко навчався в Єльському університеті в США та не мав можливості брати активну участь у діяльності наглядової ради. Тарас Шевченко був обраний членом наглядової ради на конференції громадських об'єднань у правозахисній сфері. На цій же конференції друге місце за кількістю голосів посів представник Харківської правозахисної групи, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Відповідно до Порядку проведення конференцій громадських об'єднань та асоціацій, обрання членів Наглядової ради ПАТ "НСТУ" та припинення їхніх повноважень, у випадку дострокового припинення повноважень члена наглядової ради НСТУ з числа представників громадських об'єднань Нацрада має ухвалити рішення про обрання членом наглядової ради НСТУ кандидата, який на конференції громадських об'єднань посів друге місце за кількістю голосів. Саме тому 7 грудня Нацрада, задовольнивши заяву Тараса Шевченка про вихід зі складу наглядової ради НСТУ, затвердила новим членом наглядової ради Олександра Павліченка. Зазначимо, що це перша зміна члена наглядової ради НСТУ від громадських об'єднань. Але не перша - від депутатських фракцій. Зокрема, 24 жовтня Нацрада отримала заяву від члена наглядової ради НСТУ Віталія Портникова про складання повноважень за власним бажанням. Він був рекомендований до складу наглядової ради НСТУ фракцією політичної партії "Народний фронт" у Верховній Раді. Відповідно до закону про суспільне мовлення, депутатська фракція або группа, в разі дострокового припинення повноважень свого члена наглядової ради, має ухвалити рішення про обрання нового члена наглядової ради. Нацрада досі очікує від фракції "Народний фронт" подання, аби змінити Віталія Портникова в наглядовій раді на іншого представника. Нагадаємо, 17 грудня 2015 року Нацрада затвердила склад наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. До її складу ввійшли обрані відкритим чесним конкурсом представники від громадськості та делеговані депутатськими фракціями, які самі не є депутатами. Від громадських об'єднань та асоціацій членами наглядової ради були обрані: Володимир Бринзак - у сфері фізичного виховання та спорту, Євген Глібовицький - у творчій сфері, Дарія Карякіна - у сфері забезпечення прав національних меншин, Тетяна Лебедєва - у сфері журналістики, Вадим Міський - у сфері захисту інтересів дітей та молоді, Олексій Панич - у сфері освіти та науки, Віктор Таран - у сфері місцевого самоврядування, Тарас Шевченко - у правозахисній сфері, Наталя Скрипка- у сфері захисту прав осіб з особливими потребами. Від депутатських фракції та груп членами наглядової ради НСТУ стали Тарас Аврахов (депутатська група "Воля народу"),В'ячеслав Козак (депутатська фракція Радикальної партії Олега Ляшка), Лаврентій Малазонія (депутатська фракція політичної партії "Опозиційний блок"), Світлана Остапа (депутатська фракція політичної партії "Об'єднання "Самопоміч"), Віталій Портников (депутатська фракція політичної партії "Народний фронт"), Сергій Таран (депутатська фракція партії "Блок Петра Порошенка"), Ігор Хохич (депутатська група "Відродження"),Володимир Яворівський (депутатська фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"). Наглядова рада вступила у свої повноваження з дня реєстрації публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія Укрїани" - тобто з 19 січня 2017 року. Згідно з законом, строк повноважень членів наглядової ради НСТУ становить чотири роки. Члени наглядової ради обрали головою Тетяну Лебедєву, заступницею голови - Світлану Остапу, секретарем - Вадима Міського. Наглядова рада НСТУ працює на громадських засадах. Відповідно до закону про суспільне мовлення вона здійснює нагляд за діяльністю суспільного мовника та має обрати на конкурсних засадах на чотири роки голову правління НСТУ та, за його поданням, членів правління, визначити основні напрями діяльності НСТУ, призначити п'ять членів редакційної ради НСТУ, встановити умови та розмір оплати праці працівників НСТУ тощо (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 7.12.2017 7 грудня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення підбила підсумки конкурсу на мовлення з використанням вільних радіоканалів у населених пунктах на території проведення антитерористичної операції. Переможцем на частоті 91.5 МГц у м. Бахмуті Донецької області стало ТОВ "Телерадіокомпанія "Вільне радіо", м. Київ ("Вільне радіо"). На частотах 102.4 МГц у м. Костянтинівці і 101.4 МГц у м. Покровську Донецької області мовитиме Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України, м. Київ ("Армія FM"). Обсяг мовлення на зазначених частотах - 24 години на добу. Конкурсними умовами передбачені такі вимоги до програмної концепції: в загальному обсязі мовлення не менше ніж 15 відсотків має становити частка соціально важливих програм (інформаційних і соціально-політичних) для забезпечення інформаційних потреб громадян; дозволяється ретрансляція лише програм суспільного мовлення (Джерело: Сайт Нацради).
  • 7.12.2017 На засіданні 7 грудня регуляторний орган розглянув і задовольнив заяву про складання повноважень члена Наглядової ради ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія Україна" Тараса Шевченка та замість нього увів до складу наглядового органу Олександра Павліченка. Тарас Шевченко згідно з пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" подав заяву про припинення його повноважень як члена Наглядової ради НСТУ за власним бажанням. Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку проведення конференцій громадських об'єднань та асоціацій, обрання членів Наглядової ради публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" та припинення їхніх повноважень у випадку дострокового припинення повноважень члена Наглядової ради НСТУ з числа представників громадських об'єднань Національна рада ухвалює рішення про обрання членом Наглядової ради НСТУ наступного за кількістю балів кандидата, зазначеного в протоколі відповідної конференції. Пунктом 3 розділу VI цього регуляторного акта передбачено, що Національна рада повинна розглянути питання про припинення повноважень члена Наглядової ради НСТУ упродовж десяти робочих днів від дня подання ним заяви про припинення повноважень за власним бажанням. Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права обирався у Наглядову раду від правозахисної сфери. І на конференції, що відбулася 21 жовтня 2015 року, набрав найбільшу кількість балів, а саме 20. Друге місце згідно із протоколом конференції громадських об'єднань та асоціацій у правозахисній сфері посів Олександр Павліченко, який набрав 16 балів. Олександр Павліченко є відомим правозахисником, до складу Наглядової ради його рекомендувала громадська організація "Харківська правозахисна група" (Джерело: Сайт Нацради).
  • 7.12.2017 7 грудня під час 13-го засідання Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI) за результатами голосування членів CDMSI першого заступника голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольгу Герасим'юк обрано до складу Комітету експертів із питань якісної журналістики у цифрову епоху. До складу цього новоствореного Комітету увійшли 7 експертів. Під наглядом CDMSI, спираючись на наявні стандарти Ради Європи та відповідну практику Європейського суду з прав людини, Комітет підготує пропозицію щодо критеріїв та заходів із забезпечення сприятливого середовища для практики якісної журналістики в цифрову епоху. Комітет також вивчить просування медіа та інформаційної грамотності в цифровому середовищі та обміркує можливі інструменти стандартизації. Комітет працюватиме з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року (Джерело: Сайт Нацради).
  • 7.12.2017 Під час обговорення питань порядку денного 13-го засідання Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI), що відбувається у м. Страсбурзі з 5 по 8 грудня цього року, було висловлено серйозне занепокоєння щодо недофінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), адже це ставить під ризик українську реформу, а також значно погіршує увесь європейський ландшафт суспільного мовлення, - повідомляє Ольга Герасим'юк, яка є постійним представником України в цьому Комітеті. У Верховній Раді України сьогодні в другому читанні має розглядатися проект Закону "Про Державний бюджет України на 2018 рік", у якому для потреб НСТУ пропонується фінансування в обсязі 990 млн грн., що не відповідає вимогам Закону України "Про суспільне телебачення і радіомовлення України". Адже згідно із частиною третьою статті 14 цього Закону фінансування ПАТ "НСТУ" має становити не менше як 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету за попередній рік. Якщо брати до уваги той факт, що видатки загального фонду Держбюджету за 2017 рік становили 767,7 млрд грн., то для потреб НСТУ на 2018 рік мало бути виділено 1 млрд 535 млн грн. На думку Національної ради, яка послідовно підтримує розвиток і становлення українського суспільного мовлення, недостатнє фінансування може звести нанівець увесь хід реформ і негативно вплинути на незалежність телерадіокомпанії. Адже нині реформування перебуває на самому початку, а для вироблення нового і цікавого контенту, як відомо, необхідне і сучасне обладнання, і професійні кадри. Якщо цього не буде, то й рейтинги компанії не зростатимуть. Тобто продукція, яку вироблятиме НСТУ, не відповідатиме якісним вимогам до суспільного мовлення, не забезпечуватиме всіх інформаційних потреб громадян, а отже, не виконуватиметься головна ціль суспільного мовника. Європейська спільнота наголошує, що Україна має певні зобов'язання перед Європейським Союзом, і впровадження суспільного мовлення - одне із них (Джерело: Сайт Нацради).
  • 7.12.2017 7 грудня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення підбила підсумки конкурсу на три вільні FM-частоти в Донецькій області - у містах Бахмут, Костянтинівка, Покровськ. Дві частоти дісталися радіостанції Міністерства оборони України "Армія FM", одна частота - новій волонтерській радіостанції "Вільне радіо". На ці три частоти конкурс проводився повторно, оскільки під час попереднього конкурсу на них не було жодного претендента. За словами члена Нацради Сергія Костинського, охочих мовити в зоні АТО дуже мало. Цього разу на кожну з частот претендувало по одному претенденту, вони й стали переможцями конкурсу. Частоти 102.4 МГц у місті Костянтинівка Донецької області та 101.4 МГц у місті Покровськ Донецької області дісталися радіостанції "Армія FM" (Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України). Державна радіостанція отримає знижку 90% на сплату ліцензійного збору. Частота 91.5 МГц у місті Бахмут Донецької області дісталася новій радіостанції "Вільне радіо" (ТОВ "ТРК "Вільне радіо"" з міста Київ). Її засновник - волонтер Ілля Лисенко (Хоттабич). За словами пана Лисенка, в ефірі буде певна частка музики, але основне - це інформаційна складова. "Наша організація займається допомогою в зоні АТО, тому вся філософія радіостанції - сервіс і соціальне забезпечення перебування і проживання в зоні, наближеній до бойових дій. Друга спрямованість - підтримка громади, прав людей, дух чесності та порядності в радіоефірі", - розповів він. "Ми хочемо зробити акцент на тому, щоб висвітлювати локальні новини", - додала спів засновниця радіостанції Анастасія Шибіко. За її словами, половина колективу вже є, також є обладнання. Радіостанція готова вийти в ефір протягом тижня з отримання ліцензії (Джерело: Портал "Детектор медіа").
  • 6.12.2017 У четвер 7 грудня у Львові на стадіоні "Львів-Арена" відбудеться матч шостого туру групового турніру розіграшу Ліги Європи з футболу. Луганська "Зоря" прийматиме іспанський "Атлетік". Українське радіо на Першому каналі вестиме пряму трансляцію цієї гри. Початок о 22:05. Зокрема, у Києві і київській області трансляцію можна слухати на частоті 105.0 МГц, або на інтернет сайті Українського радіо. Коментуватимуть поєдинок Вадим Корженко і Костянтин Дульцев (Джерело: Сайт Українського радіо).
  • 6.12.2017 6 грудня голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко бере участь у регіональній конференції, організованій Парламентською Асамблеєю Ради Європи "Роль національних парламентів у підвищенні ролі незалежності і плюралізму ЗМІ", що відбувається в м. Будапешті, Угорщина. Захід є складовою дій Ради Європи, затверджених в рамках спільного проекту Ради Європи і Європейського Союзу "Партнерство заради належного урядування". На засіданні відповідно до стандартів Ради Європи проведена оцінка стратегій із підвищення рівня свободи, незалежності, прозорості, плюралізму і різноманітності ЗМІ. Зокрема, обговорюються теми щодо юридичних стандартів прозорості і плюралізму медіа, визначення впливу, здійснюваного засобами масової інформації, включаючи розкриття прихованої власності, труднощів здійснення регулювання незалежності і плюралізму ЗМІ, актуальних викликів щодо інституціональної і редакторської незалежності публічних служб мовлення тощо. Делегати ознайомилися з інформацією щодо дієвості відповідних положень у національних законодавствах окремих країн, їх відповідності вимогам статті 10 Європейської конвенції з прав людини, а також потреби утримання державних органів від дискримінаційного застосування таких положень проти іноземних власників або для обмеження розповсюдження міжнародної аудіовізуальної продукції. Учасниками регіональної конференції є національні парламентські делегації держав Східного партнерства - Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Республіки Молдови, України, члени ПА РЄ, зокрема Комітету з культури, науки, освіти і ЗМІ, а також його Підкомітету зі ЗМІ та інформаційного суспільства (Джерело: Сайт Нацради).
  • 5.12.2017 У середу 6 грудня у Харкові на стадіоні ОСК "Металіст" відбудеться футбольний матч шостого туру розіграшу Ліги чемпіонів між донецьким "Шахтарем" і англійським клубом "Манчестер Сіті". Українське радіо на Першому каналі вестиме пряму трансляцію цієї гри. Початок о 21:45. Зокрема, у Києві і київській області трансляцію можна слухати на частоті 105.0 МГц, або на інтернет сайті Українського радіо. Коментуватимуть поєдинок Вадим Корженко і Олександр Обремський. Вболіваймо за українську команду разом! (Джерело: Сайт Українського радіо).
  • 5.12.2017 5 грудня у рамках спільного проекту Ради Європи і Європейського Союзу "Партнерство заради належного врядування", а також проекту Ради Європи "Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні" розпочався дводенний семінар для керівників структурних підрозділів і представників Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в областях "Цифрове радіо та прозорість медіавласності: європейський досвід та український контекст". Вітаючи учасників семінару, Мортен Енберг наголосив на першорядних завданнях у медійній сфері України, серед яких він назвав ухвалення нового закону, посилення незалежності регулятора і розвиток суспільного мовлення. Член Національної ради Сергій Костинський, який модерував цей захід, наголосив на тому, що проведення подібних робочих нарад і тренінгів стало доброю традицією співпраці між Національною радою та Радою Європи. Адже завдяки їм відбувається обмін досвідом, поширення компетенцій, вивчення нових практик за допомогою запрошених європейських експертів, що своєю чергою наближає вітчизняні підходи регулювання до європейських стандартів. Він зауважив, що в контексті заяв Президента України про неприпустимість блокування окремих ЗМІ, згадування регуляторного органу, якому в час гібридної війни бракує повноважень для адекватного реагування, є добрим знаком. "Це додає мотивації і окремі додаткові напрями нашої роботи з розвитку законодавства і пошуку тих алгоритмів, які дозволять більш ефективно захищати інформаційний простір нашої України". Основною темою першого дня семінару стало впровадження цифрового радіо. Вона є актуальною з огляду на те, що найближчим часом Національна рада має намір оголосити конкурс на цифрове радіо в Києві, повідомив член Національної ради Сергій Костинський. На його думку, у цифрового радіо в Україні великі перспективи, оскільки FM-частоти закінчуються, а з'являється все більше радіостанцій, які бажають мовити в ефірі. Тож цифрова технологія може забезпечити мовникам таку можливість. У мультиплексі, який побудує Концерн РРТ, буде 14 місць. Першою країною у світі, яка повністю вимкнула FM-мовлення, стала Норвегія. Незабаром - 18 грудня цього року FM-сигнал буде вимкнено в останньому регіоні країни. Про досвід Норвегії у впровадженні радіо у стандартах DAB і DAB+ розповів експерт Ради Європи Ганнар Гарфорс. Нині в Норвегії є дві національні мережі - одна комерційна і одна NRK (суспільного мовника Норвезької радіомовної корпорації), які покривають 92,8% і 99,9% населення країни, а також мережа для місцевих мовників. Останні ще упродовж принаймні п'яти років можуть далі здійснювати FM -мовлення, однак, як показує практика, навіть місцеві радіостанції переходять на цифру. Які ж переваги дає DAB і DAB+ порівняно з FM? Це набагато більша кількість радіостанцій на один передавач. Якщо в аналозі 1 передавач ретранслює 1 радіостанцію, то у стандарті DAB це 9-10 радіостанцій, а у DAB+ - 15, що значно розширює вибір для слухачів. FM-мережа є дорогою в обслуговуванні та оновленні обладнання. Крім того, DAB - це простота у використанні, прийом без перешкод, однакова якість сигналу, можливість додаткових послуг, наприклад слайдшоу, електронний телегід тощо. Мовник може вибирати швидкість передачі сигналу кожної радіостанції, оскільки різні стилі музики потребують різної швидкості передачі. Загалом послуги DAB+ мають 20 країн Європи і ще 20 країн Азії, Африки та Океанії. Цифровим радіо покрито понад 300 млн. осіб. Сполучене Королівство Великої Британії має вимкнути FM упродовж 2 років, коли частка ринку сягне 50% (нині 48,6%). Швейцарія розглядає можливість вимкнення FM у 2020 році, у Данії вимкнення перенесеться з 2019 на 2021 рік. Ганнар Гарфорс сказав, що Україна стоїть лише на початку шляху, який, за його оцінками, можна пройти упродовж 5-7 років, і може розраховувати на отримання від нього як президента міжнародної організації з впровадження цифрового радіо докладних консультацій. Адже всі країни, які вирішили впроваджувати DAB-радіо, можуть скористатися досвідом Норвегії і не повторювати її помилок. Про наступні теми семінару щодо прозорості медіавласності Італії та Франції читайте згодом (Джерело: Сайт Нацради).
  • 4.12.2017 У зв'язку із ситуацією, спричиненою висловлюваннями в прямому ефірі власника каналу "NewsOne", Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення повністю підтримує слова Президента України про неприпустимість "підігрування російській пропаганді, в тому числі і в таких питаннях як оцінка Революції Гідності". Національна рада, яка послідовно відстоює позиції дотримання принципів свободи слова і журналістських стандартів, вважає, що блокування роботи вітчизняних медіа і будь-які інші перешкоджання діяльності законослухняних ЗМІ в Україні є неприпустимими. Водночас в умовах інформаційної агресії, окупації окремих територій України і збройної боротьби за незалежність та державний суверенітет і інформаційні ресурси в країні мають бути більш відповідальними, а регуляторний орган повинен мати ефективні механізми реагування на виклики, що постають у медійній сфері. Для того, щоб дії регуляторного органу були адекватні сучасним загрозам, повноваження Національної ради повинні бути посилені. Це дозволить оперативно регулювати інформаційний простір і не допускати жодних безкарних заяв або будь-якої інформаційної політики, що заперечує територіальну цілісність України або піддає сумніву такі визначні події, як Революція Гідності (Джерело: Сайт Нацради).
  • 4.12.2017 На початку грудня в ефірі "Радіо Запоріжжя" (Запорізька регіональна філія Національної суспільної телерадіокомпанії України) відбулась прем'єра трьох частин нової п'єси-детективу "Мої кордони" журналіста, учасника АТО Германа Дубініна та звукорежисера Сергія Конашевича. Автори записали три 15-хвилинних частини радіоп'єси, кожна з яких тримає слухача в напрузі, адже це історія з елементами детективу, повідомила сайту "Суспільне мовлення" директорка творчо-виробничого об'єднання радіопрограм філії НСТУ "Запорізька регіональна дирекція" Людмила Долженко. На відміну від попередньої авторської радіоп'єси "Бліндаж", нинішня "Мої кордони" містить кілька вкраплень фрагментів сучасних пісень, які тематично розкривають характери героїв та фабулу подій, що стрімко розвиваються, зазначили на "Радіо Запоріжжя". "Головного героя, бійця Збройних сил України, підозрюють у військовій зраді. Та перш ніж з'ясується, що в усьому "винне кохання", відбудеться чимало дискусій, зокрема, зі слідчим військової прокуратури. Ще один військовий несподівано впізнає в російському полоненому свого двоюрідного брата. Між ними розгортаються напружені, але цікаві діалоги. Загалом радіоп'єса розповідає про життя й про справжні людські стосунки, які в тій чи іншій ситуації проявляються по-різному. І не можна одразу робити висновки, не дізнавшись про усі деталі", - розповіла Людмила Долженко. Головних героїв нової радіоп'єси "Мої кордони" озвучили журналісти Запорізької регіональної філії Національної суспільної телерадіокомпанії України. Нині її автор Герман Дубінін вже працює над новою радіоп'єсою, в якій йтиметься про те, як переселенці зі Сходу України адаптувалися на новому місці проживання та які проблеми їм доводиться вирішувати. Послухати "Мої кордони" можна тут: 1 частина, 2 частина, 3 частина. Нагадаємо, восьмого травня 2017 року в ефірі "Радіо Запоріжжя" (Запорізька філія Національної суспільної телерадіокомпанії) відбулася прем'єра радіоп'єси "Бліндаж". Додамо, журналіст Запорізької філії НСТУ Герман Дубінін розповів про п'єсу "Бліндаж", яку він писав у п'ятьох військових шпиталях, як журналістам висвітлювати новини про бойові дії та що військові слухають і дивляться в укритті (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 4.12.2017 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення має намір до кінця року оголосити конкурс на чотири вільні радіочастоти у Києві. На конкурс будуть виставлені FM-частота 104.6 МГц (2.0 кВт), що раніше належала "Радіо Вісті", 107.4 МГц, що належала "Авторадіо" з "Радіогрупи УМХ" втікача Сергія Курченка, і дві нові частоти, прораховані Держцентром радіочастот, - 97.2 МГц (малої потужності - 200 Вт) і 94.6 МГц (1.0 кВт). Регулятор планував оголосити конкурс на київські радіочастоти, починаючи з травня, але не раз переносив розгляд питання. Востаннє це сталося на початку листопада, офіційна причина перенесення - доробка конкурсних умов. Як повідомляє інтернет-видання "Медіаняня" із посиланням на власні джерела, FM-частоти, що належали "Радіо Вісті" і "Авторадіо", мають відійти суспільним радіостанціям "Промінь" і "Культура", малопотужна 97.2 МГц - радіостанції Міноборони "Армія FM", а частота 94.6 МГц - радіостанції форматної музики. В регуляторі таки визначилися з форматом, віддавши перевагу класиці. Про те, що "Армія FM" може отримати частоту в Києві, в квітні обмовився глава Нацради Юрій Артеменко. Станом на сьогодні радіостанція мовить тільки в зоні АТО, але Міноборони, як кажуть, вибиває для себе частоту в Києві. Отримання частот суспільними радіостанціями, за чутками, домагається не керівництво НСТУ, а глава наглядової ради Тетяна Лебедєва. А з проведенням резонансного форматного конкурсу члени Нацради, які виступали проти, нібито погодилися, коли їм пообіцяли, що суспільні радіостанції не залишаться "за бортом". Нагадаємо, проти форматного конкурсу в травні висловлювалася Наглядова рада НСТУ - на думку її членів, регулятор має утриматися від форматних конкурсів, поки не побудує національну FM-мережу суспільних радіостанцій. Станом на сьогодні в FM-мережі "Українського радіо" немає Харкова, Одеси та Івано-Франківська, а міста, що входять до FM-покриття радіостанцій "Промінь" і "Культура", можна перерахувати на пальцях двох рук (Джерело: Портал "Медіаняня").
  • 1.12.2017 Отримавши державне фінансування, кримськотатарське "Радіо Мейдан" Ленура Іслямова планує витратитися на супутникове мовлення. Вчора радіостанція попросила Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення видати їй відповідну ліцензію. Регулятор переніс розгляд питання на тиждень - членів Нацради здивувала готовність мовника оплатити ліцензійний збір в розмірі 230 тисяч гривень. Радіостанція планувала розпочати супутникове мовлення на Astra 4A, на якому також доступні телеканали Ленура Іслямова ATR і Lale. У голосуванні за видачу ліцензії утрималися Олег Черниш і Ольга Герасим'юк. Перший вважає супутникове мовлення радіостанції марнотратством коштів і сумнівається, що власники супутникових тарілок будуть слухати радіостанцію. Друга свою позицію не озвучувала. За позитивну відповідь традиційно агітував Сергій Костинський: він просив проголосувати за видачу ліцензії, оскільки в окупованому Криму у кримських татар немає можливості слухати радіостанції, що мовлять з "прикордонних" територій Херсонської області (Чаплинка тощо). Представники апарату регулятора нагадали, що юридичний власник ліцензій, на які записані "Радіо Мейдан", ATR і Lale (ТОВ "ТК" Атлант-СВ"), досі не сплатив штраф за те, що не подав інформацію про бенефіціара. Компанія принципово відмовляється надавати регулятору дану інформацію вже другий рік поспіль. На засіданні радіостанцію представляла її головний редактор, яка від коментарів з цього питання утрималася. У липні компанія "Атлант-СВ" отримала з держбюджету 35 млн грн, а в минулому році сума державного фінансування склала 43 млн грн. (Джерело: Портал "Медіаняня").
  • 1.12.2017 Вчора Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення погодила зміну структури власності трьох юридичних осіб, на які записані ліцензії радіостанції "Просто Раді.О" (ТОВ "Раді.О", ТРК "Авторадіо-Дніпро" в формі ТОВ та "РК "Супер-нова"). Компанії надали повний список третіх осіб. Офшорів в структурі власності немає. Компанія "Раді.О" безпосередньо належить Артему Вознюку; "Авторадіо-Дніпро" - дніпровській компанії "Радіосупутник", якою навпіл володіють Андрій Вікторів і Володимир Прощенко; "Супер-Нова" - україно-ліванській компанії "ТРК "Юнайтед Груп", зареєстрованій у Києві. Українсько-ліванським партнерством володіють Валід Арфуш (1%) і одеська компанія "Альфа" (99%), якою, у свою чергу, володіють Володимир Прощенко (39.9%), Андрій Вікторів (60%) і Леонід Кагнер (0.1% ). Радіостанцію представляв на засіданні Нацради генпродюсер Андрій Шабанов. Глава регулятора Юрій Артеменко запитав, чому Вознюк не зробив співвласником Шабанова, на що той відповів жартом і почав шукати web-камеру, аби передати привіт Вознюку, який знаходиться в Одесі і дивився онлайн-трансляцію. В умовний холдинг Вознюка входять чотири радіостанції: мережеві "Народне радіо" і "Просто Раді.О", а також одеські "Просто рок" і "Шлягер FM". Власником більшої частини активів значиться не Вознюк, а Андрій Вікторов. Минулого року на засіданнях Нацради він запевняв, що є бенефіціаром мовників, а у Вознюка, мовляв, "придбав угоду на оренду торгових марок" (Джерело: Портал "Медіаняня").
  • 1.12.2017 Радіостанція "Радіо Relax" дарує новорічний настрій! Вмикайте онлайн-радіо "Музика зимових свят" та насолоджуйтесь найкращими новорічними та різдвяними піснями! Інформацію про те, як слухати канал, шукайте за цим посиланням (Джерело: Сторінка "Радіо Relax" у соцмережі Facebook).
  • 1.12.2017 Те, про що мріяли мільйони - здійсниться! Перше сольне шоу від легендарного ді-джея планети David Guetta мчить до Києва! Вже 28 січня за підтримки столичної мережевої радіостанції "NRJ Україна" (Київ-92.8МГц, Суми-88.6МГц, Кропивницький-99.3МГц, Нікополь-100.6МГц, Івано-Франківськ-102.0МГц, Рівне-102.2МГц, Чернігів-105.9МГц, Житомир-107.3МГц, Одеса-91.4МГц, Херсон-99.0МГц, Миколаїв-100.1МГц, Львів-103.9МГц, Черкаси-101.6МГц, Кривий Ріг-103.2МГц, Харків-101.1МГц, Кременчук-106.0МГц, а крім того - Інтернет-мовлення 128k. та Інтернет-мовлення 256k. AAC+) славнозвісний музикант збере повний МВЦ! Це буде найгучніше танцювальна подія 2018 року в Україні! А знаєте чому? По-перше, David Guetta - не просто один з найуспішніших ді-джеїв та продюсерів планети, це артист, на треках якого виросло ціле покоління! По-друге, на глядачів чекає справжній технологічний перформанc! Адже для створення і проведення шоу David Guetta в Україні були зібрані кращі іноземні фахівці з Європи і США. Ви просто зобов'язані це побачити! Тільки на хвилі радіо NRJ Ukraine буде розіграно 100 квитків на David Guetta! Кожен день слухайте ефір NRJ уважно! Почули спеціальний сигнал першими? Набирайте студійний (044)-205-48-45 і 2 квитки на київське шоу легендарного ді-джей - ваші! (Джерело: Сайт радіостанції).
  • 1.12.2017 У ніч із 31 грудня на 1 січня Хор Українського радіо виконуватиме гімн України під час новорічного привітання Президента України Петра Порошенка. Про це сказала художня керівниця та головна диригентка Хору Українського радіо Юлія Ткач, йдеться на сайті "UA: Перший". Юлія Ткач підтвердила сайту "Суспільне мовлення" цю інформацію та додала, що гімн України для новорічної ночі хор уже записав. Вона розповіла, що останнім часом Хор Українського радіо веде активну діяльність. "Нещодавно у нас було турне по Європі, де хор виступав спільно з оркестром. Коли у Іспанії ми виконували "Реквієм" Моцарта, то, попри всі норми етикету, іспанська королева спустилася до сцени та висловила своє захоплення артистам", - сказала вона "UA: Першому". Вона зазначила, що хор почали запрошувати до участі у різних програмах, наприклад "Фольк-music", "Лайфхак". "Нещодавно телеканал UA:Перший здійснив зйомку нашого концерту і незабаром покаже в своєму ефірі як продукт суспільного мовника. Відчувається велика підтримка з боку Суспільного, а це окриляє і надихає на нові звершення", - додала вона. Нагадаємо, 2 грудня о 19:00 у Національній філармонії Хор Українського радіо дасть ювілейний концерт, присвячений 85-річчю колективу. Концерт вестимуть генеральний продюсер "Українського радіо" Дмитро Хоркін та ведуча "Українського радіо" і телеканалу "UA: Перший" Галина Бабій. У програмі звучатимуть твори Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Миколи Лисенка, Альфреда Шнітке, Лесі Дичко, Євгена Станковича, Мирослава Скорика, Євгена Савчука, Євгена Петриченка, Карла Дженкінса, Рубена Толмачева (Джерело: Портал "Суспільне мовлення").
  • 1.12.2017 30 листопада заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук взяла участь у конференції "Свобода вираження поглядів та виборчий процес в Україні: старі та нові виклики", організованій Офісом Ради Європи в Україні в рамках проекту "Партнерство заради належного урядування". Йшлося про законодавче регулювання висвітлення виборів у ЗМІ, журналістські етичні стандарти, роль інтернету і соціальних медіа у передвиборних кампаніях, фейкові новини та втручання у виборчий процес. Національна рада в частині регулювання законодавства про вибори фактично є "беззубою", оскільки відповідно до законодавства має право вживати заходів реагування лише стосовно порушень Законів "Про телебачення і радіомовлення" і "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", сказала Уляна Фещук. Тож санкції, накладені за порушення виборчого законодавства, будуть цілком успішно оскаржені в суді. Іншим аспектом є сам процес і часові терміни проведення перевірок. Нині вони визначені таким чином, що поки регулятор пройде усю процедуру, виборча кампанія може завершитися, а порушення, яке слід було усунути одразу ж, триватиме, тим самим впливаючи на вибір, який роблять громадяни. Тому для успішного розв'язання цієї ситуації Національна рада наполягала на тому, щоб законом було передбачено можливість застосовувати регулятором санкції або принаймні щоб була змога звертатися до суду про порушення норм виборчого законодавства. Уляна Фещук також зупинилася на новому виборчому кодексі, який цього тижня ухвалений парламентом у першому читанні. За її словами, описана ситуація в ньому не вирішена, оскільки зміни до профільних галузевих законів не вносяться. А отже, Національна рада і далі не матиме повноважень вживати заходів реагування за порушення виборчого законодавства. Зі свого боку медіа-юристка Центру демократії та верховенства права Віта Володовська зауважила, що при підготовці правок до другого читання були внесені пропозиції щодо відповідних змін до Закону "Про телебачення і радіомовлення". Вони передбачають розширення повноважень Національної ради щодо здійснення нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями і провайдерами програмної послуги законодавства про вибори і можливість застосування санкцій попередження і штрафу. Учасники конференції обговорили деякі нововведення виборчого кодексу, зокрема збільшення тривалості роликів передвиборної агітації до трьох хвилин, нині ця норма становить 30 секунд. Висловлювалися думки, що така норма стане непосильним тягарем для маленьких партій, у яких фінансування менше порівняно з великими. Заступник голови Національної ради також назвала низку проблем, які можуть суттєво впливати на майбутній виборчий процес - це інтернет-медіа, друковані ЗМІ, соціальні мережі, фейкові новини. На жаль, нині у журналістів настілки низький рівень соціальної відповідальності, що вони погоджуються виконувати завдання щодо створення замовних матеріалів і неправдивих повідомлень. Обговорюючи питання дотримання журналістських етичних стандартів під час виборів, учасники конференції зауважили, що у цей період мають діяти ті самі принципи, що й завжди, - збалансованість, неупередженість, повнота, незалежне інформування, відсутність фейкових новин. На думку генерального секретаря, омбудсмана Фламандської ради журналістики Пітера Кнапена, сьогодні журналістика, що опинилася під впливом нових медіа, виживе, якщо їй довірятимуть. Тому медіа мають бути зацікавлені у якісному інформуванні, дотриманні стандартів і напрацюванні механізмів розв'язання спорів без участі держави. Однак при цьому всі гравці ринку повинні дотримуватися визначених правил саморегулювання. Водночас українські експерти, серед яких і заступник шеф-редактора "Детектора медіа" Галина Петренко, мало вірять у саморегуляцію в українських умовах, віддаючи перевагу співрегулюванню. Запрошені фахівці говорили про значні зміни у виборчих трендах, де інтернет і соцмережі відіграють далеко не останню роль, хоча надмірного їх впливу на вибори 2019 року в Україні не буде. Достатньо сильними залишаються позиції як телебачення, так і інших традиційних методів агітації під час виборів. Водночас уже зараз потребує більш глибокого обговорення із залученням широкого кола експертів, політичних технологів, комп'ютерних фахівців проблема дедалі більшого залучення до виборчої агітації інтернет-технологій, щоб з'ясувати, якою мірою це питання може бути вирішене на законодавчому рівні. За результатами проведення конференції "Свобода вираження поглядів та виборчий процес в Україні: старі та нові виклики" будуть видані рекомендації для українських сторін, що тією чи іншою мірою залучені до виборчого процесу (Джерело: Сайт Нацради).

ПРИ ЦИТУВАННІ ПОСИЛАННЯ НА ПОРТАЛ "СВІТ РАДІО | PRORADIO.ORG.UA" Є ОБОВ'ЯЗКОВИМ!

     Вас цікавить можливість внесення інформації до цього розділу або загалом співробітництво з порталом? Немає проблем! Довідки за телефоном - (050)-768-77-24. Більш докладна інформація - в розділі "Контакти".

  • Радіоанонс

  • Новини листопада 2017

  • Обговорити на форумі

  • Решта новин

  Розміщення реклами  
  Розміщення реклами  
  Вгору  На головну  Мапа порталу  Контакти
 

:: Наш хостер ::
"ColoCall"

 

Відвідайте:



"Радіо Шансон"

Радіо "Станція 103.2FM"

Радіо "Західний полюс" 104.3FM

Радіо СіД FM

"УХ Радіо - Українське Інтернет Радіо 101FM"

Радіо "Вежа"

Радіо "Львівська хвиля"

Радіо "Незалежність"

Хвиля української музики "Молоде радіо"

CAMPUS RADIO

Radio VTSU - Самое кульное радио

"RMX - Power Hit Radio"

"Radio Plus"

"Є Радіо"

"Radio Enter"

MyRadio.com.ua - включи свою музыку

Західно-українська
банерна мережа

 

Українська Банерна Мережа
 

Українські 120x60
pagerank searchengine optimization
Rambler's Top100
Сова - поиск в Украине

© Борис Скуратівський, 1999-2017