|
З колоритним волинським
письменником Юрієм Покальчуком, якого нерідко можна зустріти на
неформальних мистецьких перфоменсах та музичних акціях, довелось
спілкуватись в екстремальних умовах - час невпинно спливав, і мої
шанси встигнути на вечірній потяг з кожною хвилиною дедалі зменшувались.
Аби вони не стали зовсім примарними, довелось, попри бажання спитати
багато про що, обговорити з Юрієм Покальчуком лише питання телерадіопростору
України, адже він є ще й членом Нацради з питань теле- і радіомовлення.
У цій ролі Юрій брав участь у засіданні комісії Комітету свободи
слова Верховної Ради, яка відбулась незадовго до нашої зустрічі.
Ось що він розповів, так би мовити, свіжими слідами:
— На засіданні гострій
критиці піддали діяльність Першого Національного каналу. Рішенням
профільного комітету було ухвалено рекомендувати Леоніду Кучмі звільнити
президента Національної телекомпанії Вадима Долганова. Відповідне
звернення подавав і Віктор Ющенко. Можливо, Долганов не найбільш
винний в однобокості каналу, бо займана ним посада змушувала його
виконувати вказівки адміністрації. Але засновником Першого Національного
каналу є і Верховна Рада, що мало бути б відчутним. Натомість Долганов
і Лапікура відверто знущалися з людей, пересмикуючи факти і подаючи
їх в такому контексті, як їм хотілося. Якби Долганов ще не вів "Сім
днів", то до нього не було б стільки претензій і звинувачень.
Наразі ж чинною (4 квітня — авт.) є рекомендація Верховної
Ради звільнити Долганова.
— Коли формували
Нацраду з питань теле- і радіомовлення, Юрій Покальчук чи не єдиний
обіцяв відстоювати в телерадіопросторі квоту національного продукту.
Що зроблено в цьому напрямку?
— Ми провели деякий
моніторинг і вже винесли попередження трьом відомим радіостанціям:
"Наше радіо", "Супер-Нова" та "Європа Плюс".
В останньої взагалі виявилася ліцензія на 90 відсотків російськомовного
продукту і лише 10 відсотків — україно- та іншомовного. Хто видав
таку абсурдну ліцензію — незрозуміло, ми будемо це все переглядати.
Зараз з’явилась компанія "Fost Dracona Records", ми із
задоволенням видали ліцензію цьому "ФДР-радіо", бо були
приємно вражені форматом станції, яка відстоює концепцію української
національної музики. Маємо конкретний приклад, що при бажанні можна
використовувати і робити популярним свій продукт.
— Чи можливо
заохотити інші радіостанції діяти аналогічно?
— Ми це й робитимемо.
Вони кажуть — немає стільки національного продукту, щоб заповнити
ним необхідну квоту, а ми їм відповідаємо: "Це — брехня, у
нас є багато справді хорошої музики". Маючи важелі, ми намагатимемось
діяти таким чином — "нагинатимемо" "вперті"
радіостанції, щоб вони побачили все, що у них під ногами, і пропонуватимемо
підняти. Будемо спиратися на тих людей, які щось роблять, допомагатимемо
їм і ставитимемо у приклад.
— Тобто змінити
щось в телерадіопросторі на краще таки реально?
— Абсолютно реально,
але мені це робити вкрай важко. Бо в Нацраді є люди, які розмовляють
лише російською мовою і яким це все байдуже. Вони кажуть: "Я
русский, мне это не надо". Якось я розізлився, щосили грюкнув
рукою по столу, вони всі аж повитріщалися. Тоді їм сказав, що зараз
вийду на вулицю і сповіщу людей, що Нацрада проти державної мови.
І поки я є в Нацраді, буду на них тиснути. Але щоб не вийшло, що
Нацрада має лише негативний апломб, зазначу, що за 8 місяців ми
виробили чимало положень і документів, які змушують працювати станції
як слід. Є закон, у якому йдеться про 50-відсоткову квоту національного
продукту в радіоефірі, і ми стоятимемо на сторожі цього закону.
Замість P.S. Під кінець
ми перекинулись з Юрієм Покальчуком кількома фразами про Тернопіль
і він висловив надію, що з місцевими радіостанціями — усе гаразд.
Вирішив його не розчаровувати…
Розмовляв Андрій Вацик, Київ — Тернопіль
|
