Маєш інформацію? Поділись! Розміщення реклами на порталі

Розділи

 Про нас
 Тех-Каталог
 Прес-Каталог
 Книгарня
 Радіореклама
 Радіонавчання
 Радіоанонс
 Новини радіо
 Радіожиття
 Радіоакції
 Радіостанції
 Радіорозклад
 Радіопродакшн
 Радіолінки
 Радіостатті
 Радіозакони
 Радіословник
 Радіочиталка
 Радіоформати
 Радіорейтинґи
 Радіомузей
 Поради
 Реклама у нас
 Оголошення
 Партнери
 FAQ
 Головна
 Мапа порталу
Пошук в Мережi:


uaportal.com

Спілкування

 Гостьова книга
 Форум
 Чат
 Контакти

:: Бібліотека порталу ::

Радіостатті
 
Тех-Каталог Маєш інформацію? Поділись! Радіонавчання Маєш інформацію? Поділись!
 

Куточок радіослухача

Олександр ЄГОРОВ:

:: Слухаємо на коротких хвилях ::

Газета "Говорить і показує Україна" №11-12 (2414-2415), 11-18.03.2004

  Розміщення реклами на порталі  
  Радіореклама  

     Слухання радіостанцій на коротких хвилях порівняно з ДХ/СХ - діапазонами одночасно має і деякі переваги, і дуже вагомі недоліки.
     До переваг відносяться значно більша дальність приймання і менші перешкоди природного, побутового і індустріального походження. Дальність приймання теоретично необмежена в масштабах нашої планети, але практично залежить від багатьох факторів: сезону, часу, активності Сонця, вибраної частоти, потужності передавача. Реально відстань задовільного прийому може бути від кількох сотень до кількох тисяч км.

     Недоліки, мабуть, добре відомі усім, хто пробував слухати короткі хвилі: це часті завмирання сигналу (до речі, на середніх хвилях завмирання - в народі їх називають "плаванням" станції - спостерігаються також, хоча вони й не такі часті), значно більші труднощі при знаходженні потрібної станції через незрівняно більший загальний частотний діапазон коротких хвиль і часті зміни станцією робочих частот, більші взаємні перешкоди між станціями не тільки на їх основній, робочій частоті, а й від сусідніх станцій. Для допитливих розглянемо трохи докладніше ці недоліки та чи можна з ними боротись.
     Отже, далі як за 50-100 км від передавача сигнали на коротких хвилях розповсюджуються лише за рахунок віддзеркалення від іонізованих шарів атмосфери - іоносфери. Завмирання сигналу виникає через нестійкість шару іоносфери з часом, а також через багатошляховий характер проходження сигналу від станції до приймача, де різні за проходженням сигнали то складаються, то віднімаються. В побутових умовах з таким недоліком практично не можна боротись, окрім зменшення неприємного ефекту за рахунок більшої чутливості приймача і якіснішої роботи його автоматичної системи регулювання чутливості (АРЧ) і звуження полоси пропускання фільтрів проміжної частоти приймача, якщо, звичайно, така функція в ньому є. Остання процедура особливо важлива, коли сусідня станція "дошкуляє" станції, яка приймає, тобто, як кажуть, "напливає" на останню під час її завмирання (не плутайте "плавання" сили сигналу з "плаванням" станції по частоті - звичайно частоти станцій витримуються з дуже високою стабільністю, чого не скажеш про приймачі). Як правило, кращий (більш вартісний) приймач краще бореться з цими вадами.
     Фактор якості приймача стосується і полегшення налаштовування його на потрібну станцію в безмежному "океані" короткохвильових частот. Насправді ж цей "океан" з частотами від 2,3 до 26 мегагерців (скорочено пишеться МГц, а англійською мовою - MHz) з усіма його сотнями станцій дуже легко і швидко можна проскочити поворотом ручки налаштування якоїсь дешевої "жовтої" цяцьки-магнітоли з лише двома піддіапазонами хвиль. Але справа в тому, що як би ми не намагалися, а при такому сплющеному, оглядовому діапазоні шириною з десяток мегагерців на дешевій магнітолі чи приймачі практично дуже важко налаштуватись на одну-єдину станцію з полосою займаних частот усього 10 кілогерців (1 кГц в 1000 разів менший за 1 МГц) та забезпечити тривалу стабільність частоти прийому. До того ж, більшість частотних каналів на коротких хвилях займають не радіомовні станції, а різні службові та радіоаматорські станції. Радіомовні ж станції згруповані в кількох піддіапазонах ("островах в океані"), які традиційно означаються числом метрів відповідно до середньої довжини хвилі цього "острівця".
     Довжина хвилі обчислюється дуже просто - діленням числа 300 на частоту станції в МГц, або числа 300000 на частоту в кГц; при визначенні піддіапазону вичислена довжина хвилі округляється до найменшого цілого значення) . Наприклад, середня частота піддіапазону 9 МГц дорівнює приблизно 9650 кГц. Значить, що вона відповідає довжині хвилі 300000/9650=31,09 м. Тобто, після округлення маємо піддіапазон 31 м.
     Нині на коротких хвилях є 14 таких стандартних піддіапазонів хвиль: 11, 13, 15, 16, 19, 22, 25, 31, 41, 49, 60, 75, 90 і 120 м. Вичислена вами довжина хвилі станції може бути трохи менша чи більша вказаних номінальних. Тоді її потрібно округлити до ближчого із вказаних піддіапазонів.
     Солідні радіостанції працюють одночасно в кількох із перелічених діапазонів, враховуючи різноманітність можливих варіантів проходження радіохвиль, які можуть змінюватись день від дня і навіть час від часу. Тому радіослухачу можна порадити, користуючись повним частотним розкладом роботи радіостанції, вибрати частоту найбільш задовільного прийому на даний час, періодично перевіряючи чутність на інших частотах і переходячи на кращу з них по чутності.
     Загалом, зараз на оглядових шкалах приймачів вказують як хвилі в метрах (особливо в приймачах вітчизняного виробництва), так і частоти в МГц (MHz англійською мовою). На розтягнутих для зручності налаштування шкалах більшості кишенькових приймачів, звичайно, вказують частоти в МГц, на шкалах більш класних портативних приймачів - в кГц, а у напівпрофесійних та професійних зв'язкових приймачах - навіть в сотнях і десятках Гц. Тому для комфортного налаштування на частоту станції радіослухачу бажано мати приймач з розтягнутими піддіапазонами. Більш бажаним для слухання на коротких хвилях, як, до речі, і на всіх інших діапазонах хвиль, є приймач з цифровим електронним індикатором частоти станції в кГц чи в МГц, хоча необхідну стабільність частоти прийому такий індикатор не забезпечує. Таку стабільність забезпечують приймачі з синтезаторною схемою налаштування на частоти станцій. Маючи такого типу приймач і частотний розклад мовлення станції, ви легко налаштуєтесь у потрібний час на потрібну частоту, але, на жаль, це ще не гарантує вам успіху в нормальному прослуховуванні радіопрограми без деяких хитрощів.
     Оскільки на коротких хвилях відстань між сусідніми частотами станцій всього 5 кГц проти 9 кГц в діапазонах ДХ/СХ, то стає зрозумілим, чому при слуханні на коротких хвилях особливої важливості має питання боротьби із взаємними перешкодами між такими сусідами. Щоб зрозуміти це, вам потрібно уявляти, що в ефірі від кожної станції, окрім несучої моночастоти, присутні дві так звані бокові (верхня USB і нижня LSB) модульовані звуком смуги частот завширшки кожна до 4,5 кГц (це за нормою). Отже, верхня бокова смуга однієї радіостанції збігається з нижньою боковою смугою іншої станції, яка працює на 5 кГц вище, що повністю виключає можливість розділення звукових сигналів у звичайному приймачі, і ми слухаємо одну станцію разом із спотвореним звуком від другої, котрий часто буває з такою ж або з більшою гучністю, що іноді не дозволяє хоч якось прослухати бажану радіопрограму. Навіть дуже якісні фільтри проміжної частоти в приймачі не спроможні допомогти в такій ситуації.
     Інколи боротися з такими перешкодами можна з приймачем, в якому є синхродетектор з роздільним прийманням верхньої чи нижньої бокових смуг сигналів (USB, LSB) радіостанцій з придавленою несучою або детектор для приймання сигналів радіостанцій зовсім без несучої - режим SSB, який переважно використовується радіолюбителями і деякими службовими станціями. Наприклад, якщо станція, що перешкоджає, знаходиться вище по частоті, а нижче по частоті перешкоди немає, то, настроюючись в режимі синхродетектора чи SSB на нижню бокову смугу (LSB), часто можна майже повністю позбавитись перешкод.
     У пересічному приймачі при відбитті несучих частот станції, що приймає, і сусідньої виникає інтерференція (свист) з частотою 5 кГц, який дуже дошкуляє радіослухачу (особливо, якщо це жінка). Майже повністю позбавляють від цього неприємного свисту якісні фільтри про-міжної частоти приймача.
     Отже для порятунку від усіх вищезазначених неприємностей вам бажано мати приймач підвищеного класу, з синтезаторною системою налаштування на станції, з синхро- та SSB-детекторами, з якісними фільтрами проміжної частоти. Звичайно, такого типу приймачі (наприклад, портативний SONY ICF-SW7600GR) коштують недешево, але, як кажуть, "дорога ложка до обіду" і "ціль виправдовує засоби". Якщо бажаєш більш-менш регулярно слухати короткохвильові радіостанції міжнародного мовлення з усього світу, хоча й менш якісно, ніж на FM, але незалежно від ненадійних місцевих ретрансляторів і практично незалежно від географічного місця свого перебування в Україні, - маєш вибирати засоби відповідної вартості.
     Про типи короткохвильових антен можна говорити багато, але краще всього про це написано в спеціальній літературі і журналах - з малюнками, схемами конструкцій, параметрами. Скажу лише, що для коротких хвиль потрібні менші за розміром антени, ніж для довгих чи середніх хвиль, і що зовнішня антена завжди краща, ніж телескопічна у приймачі чи кімнатна. Найрозповсюдженіший тип зовнішньої антени, який я можу порадити, - це "довгий провід" довжиною від кількох до 20-30 метрів, протягнутий якомога вище горизонтально над землею із вертикальним зниженням до приймача або просто "похилим променем" з уклоном уверх або вниз. Про те, що не можна перевантажувати вхід приймача великою антеною і як робити, щоб цього не сталося, а також про користь заземлення приймача, ви вже знаєте з попереднього випуску "КУТОЧКА РАДІОСЛУХАЧА".

     Бажаю Вам гарного прийому!

Підготував
Олександр ЄГОРОВ

• Перейти до решти статей 2004-го року       • Перейти до статей за інші роки
  Розміщення реклами  
  Розміщення реклами  
  Вгору  На головну  Мапа порталу  Контакти
 

:: Наш хостер ::
"ColoCall"

 

Відвідайте:


"Подих ефіру"

Журнал "Телерадіокур'єр"

Газета "Восточный проект"

Західно-українська
банерна мережа

 

Українська Банерна Мережа
 

Українські 120x60
pagerank searchengine optimization
Rambler's Top100
Сова - поиск в Украине

© Борис Скуратівський, 1999-2018