Маєш інформацію? Поділись! Розміщення реклами на порталі

Розділи

 Про нас
 Тех-Каталог
 Прес-Каталог
 Книгарня
 Радіореклама
 Радіонавчання
 Радіоанонс
 Новини радіо
 Радіожиття
 Радіоакції
 Радіостанції
 Радіорозклад
 Радіопродакшн
 Радіолінки
 Радіостатті
 Радіозакони
 Радіословник
 Радіочиталка
 Радіоформати
 Радіорейтинґи
 Радіомузей
 Поради
 Реклама у нас
 Оголошення
 Партнери
 FAQ
 Головна
 Мапа порталу
Пошук в Мережi:


uaportal.com
   

Відвідайте:


"Українське Радіо"

Спілкування

 Гостьова книга
 Форум
 Чат
 Контакти

:: Бібліотека порталу ::

Радіостатті
 
Тех-Каталог Маєш інформацію? Поділись! Радіонавчання Маєш інформацію? Поділись!
 

Актуально

:: Радіоужинок-2003 Каналу духовного відродження РАДІО "КУЛЬТУРА" ::

Газета "Говорить і показує Україна" №52 (2403), 18.12.2003

  Розміщення реклами на порталі  
  Радіореклама  

     Минає рік роботи Українського радіо з часу масштабної реорганізації, проведеної з метою оновлення програмної сітки та запровадження інтерактивних форм ведення передач, ініціатором якої виступив прези-дент Національної радіокомпанії України Віктор НАБРУСКО. До-корінно перебудовано, зокрема, і Третю програму УР, яка змінила свою назву "Радіо МУЗ" на Канал духовного відродження РАДІО "КУЛЬТУРА". Про підсумки його роботи, перспективи на майбутнє кореспондент тижневика поцікавилася у її керівника - віце-президента НРКУ Леонтія ДАЦЕНКА.

      - Мабуть, варто згадати про те, що ж обумовило переведення Третьої програми УР на новий формат?

     - Гостра потреба синхронізува-тися з часом, у якому живемо. За останнє десятиріччя у нашій країні відбулися радикальні суспільно-політичні зміни. Ще в першій половині 90-х років Українське радіо перестало бути монополістом у радіопросторі. В ефірі з'явилася сила-силенна незалежних приватно-комерційних радіостанцій, так званих ефемівок. Тільки в столиці України їх уже нараховується близько 30-ти. І саме вони відібрали в УР значну частину слухачів, особливо молодіжну аудиторію. Національне радіо і, зокрема, Третя програма опинилися у жорсткому конкурентному середовищі, перебування у якому без докорінних програмних змін означало б остаточну втрату слухачів.
     Образно кажучи, старі радянські програмні міхи стали анахронізмом, причиною відчуження значної частини нашої слухацької аудиторії. Слід чітко усвідомити, що за ринкових умов радіомовний продукт має не тільки виготовлятися, а й продаватися. Це - фундаментальне положення. Отож, якщо ринок насичений, то цей продукт повинен бути кращим, ніжу конкурента. Він має приваблювати яскравістю, образністю, бездоганною упаковкою, врешті - новизною. Саме оця складова роботи з будь-яким продуктом, в тому числі і мовно-інформаційно-художнім, носить назву маркетингової концепції. Без її урахування про розвиток сучасного радіомовлення не може бути й мови.

      - Чи всі в колективі зрозуміли потребу реорганізації? Адже без однодумців починати будь-яку нову справу непросто?

     - Реакція була неоднозначною. І це закономірно. Адже йшлося не тільки про програмні, а й про кадрові зміни.
     Раніше на Третій програмі було 93 працівники, а зараз їх - 63. Хоч передач збільшилося більш як на чверть. Першим моїм заходом щодо реорганізації Третьої програми була докладно виписана концепція, якій високу оцінку дав президент НРКУ В.І.Набруско. Принагідно відзначу, що на президента мені поталанило. За всі 30 з лишком років моєї праці на радіо - це перший керівник, який не боїться з боку своїх підлеглих активних творчих пошуків та експериментів, хоч вони нерідко приховують у собі і певну долю ризику.
     Так ось, коли концепцію було оприлюднено, з'явилися і перші заперечення: мовляв, багато чого можна написати, головне - зробити. А про зроблене говорять такі цифри. Якщо за весь попередній період роботи "Радіо МУЗ" щороку до редакцій надходило всього близько сотні листів, то вже у січні ц. р. тільки за один місяць Канап духовного відродження перекрив колишню річну норму! А за рейтингом незалежних соціологічних служб Третя програма у першому кварталі вперше відірвалася від останнього місця, обігнавши і залишивши позаду в столичному регіоні 9 радіостанцій.

      - Що ще спонукало до переходу Третьої програми на новий формат?

     - У мовленні на окремому каналі все взаємопов'язане. Як відомо, Третя програма ("Радіо МУЗ") протягом свого існування була ще й каналом повторення багатьох передач із Першої програми. Внаслідок цього обидві програми перетворювалися на своєрідну систему сполучених судин, де циркулювали одні й ті ж передачі. А це уподібнювало канали, позбавляло Третю програму зокрема й оригінальності, власного обличчя, знеособлювало її.

      - Якщо Ви згадали про літературу, то як вона представлена тепер?

     - На жаль, багато чого ми змушені були перенести із програми старого формату і нині у дещо скороченому варіанті пропонуємо під рубриками "Літературний радіотеатр" та "Детектив. Пригоди. Фантастика" низку творів, багато з яких слухачі вже, мабуть, знають напам'ять. Сподіваюся, найближчим часом ми зможемо виконувати головну місію - знайомити слухачів із високохудожніми тво-рами, що з'являються у літературному потоці, подаючи окремі фрагменти з них, щоб зацікавити слухача і спонукати його до прочитання книги. Адже книга пишеться не для озвучення, а для прочитання, передбачає роботу душі. Про співпрацю у новому проекті у мене була попередня розмова з відомим літературним критиком, директором Інституту літератури Миколою Жулинським.

      - Дехто з колег нарікає на відсутність у розкладі передач радіовистав, які раніше посідали помітне місце у Третій програмі?

     - Як не дивно, жодного критичного листа від слухачів з цього приводу ми не мали. А щодо відсутності радіовистав, то тут кілька причин. Перша: безліч радіопостановок, здійснених за творами українських радянських письменників, втратили свою художню цінність через надмірну заідеологізованість. Звичайно, безцінним скарбом нашої фонотеки є радіоспектаклі, поставлені за творами українських класиків, але їх не так багато, щоб планувати бодай хоч раз на тиждень. Через певний час довелося б знову подавати їх у повторі. Тому ми вирішили йти іншим шляхом: звести у часі трансляцію наших вистав із шкільною програмою саме тоді, коли ці твори вивчаються у середній школі.
     Такий план схвалено, зокрема, міністром освіти і науки У країни В. Кременем. Ми домовилися, що через їхню відомчу газету "Освіта" та інші ЗМІ постійно інформуватимемо педагогічний загал про нашу послугу, яка, слід сподіватися, принесе неабияку користь школярам. Відновлення ж двогодинних спектаклів у таких обсягах, як це було торік, уже неможливо.
     У наших перспективних планах передбачено і започаткування справжнього радіотеатру, жанру досить розвинутого в Європі і свого часу з ідеологічних причин забороненого в колишньому СРСР. Якщо в країнах Заходу письменник-драматург писав прямо і безпосередньо на радіо та спеціалізувався у цьому радіожанрі, то в нас шлях до ефіру пролягав через кілька контрольно-фільтрувальних етапів і мав іншу схему: письменник-драматург - колегія Мінкульту - сцена театру і лише після цього запис на радіо. Тому маємо серйозну прогалину у творенні справжнього специфічного радіо-мистецтва, яке досить високо цінується за кордоном і яке слід невідкладно відродити у нас на каналі. До речі, на Першій програмі УР такі спроби уже робляться.

      - Художнє мовлення не мислиться без популярної та класичної музики. Чи існують тут якісь проблеми?

     - Так. Особливо у формі та методах популяризації класичної музики і оперного мистецтва зокрема. Слухачі висловлюють претензії, вимагаючи від нас більш творчого пошуку в подачі музичного матеріалу, глибшого і проникливішого коментування класичних творів. Тому з цією метою плануємо залучити до участі у веденні музичних програм кількох провідних майстрів мистецтв України, в тому числі і народного артиста України А.Мокренка, який дав згоду на співпрацю з нами.

      - Досі ми більше говорили про перспективи на найближче майбутнє. А що Вам вдалося досягти в поточному році і за рахунок чого різко зросла радіослухацька пошта, про що Ви вже згадували?

     - За рахунок широкого використання прямоефірних передач, запровадження так званого інтерактивного мовлення. Особливу популярність мають ранковий інформаційно-розважальний блок під назвою "Знакова постать" та вечірній інформаційно-пізнавальний "На перетині думок". Вони будуються за принципом радіошоу і є своєрідними міні-спектаклями із кількома формотворчими складовими. Ранковий блок передбачає, перш за все, створення у слухачів доброго настрою.
     Прямий ефір демонструє свої необмежені можливості. Він дає змогу слухачеві заявити про свою думку і бути почутим, пробуджує соціальну активність слухача, дає йому змогу включитися у громадську діяльність і в такий спосіб, нехай хоч частково, самореалізуватися. Власне, такі передачі творяться за прямої і безпосередньої участі наших слухачів, які нерідко також запрошуються до ефіру як гості студії. Глибоко переконаний, що жоден із ЗМІ не спроможний з таким успіхом тиражувати слово наших громадян, як радіо. Не під силу такий активний прямоефірний діалог і для телебачення, де переважає відеоряд. Саме тому радіомовлення має відіграти першорядну роль і у соціалізації слухачів, а відтак - у демократизації суспільства. На превеликий жаль, цього не враховують наші високопосадовці, залишаючи радіомовлення на периферії своїх державних інтересів. Та це вже тема окремої розмови.
     Альтернативи прямому ефіру не існує. У країнах Заходу він сягає понад 90 відсотків від усього обсягу радіомовлення.

      - "Знакова постать" і "На перетині думок" та ряд інших - це Ваші фірмові програми, аналогів яким не існує. Що ще вдалося Вам запровадити на оновленому каналі?

     - Вперше на УР ми запровадили щоденну ранкову п'ятихвилинку "Спочатку було Слово", в якій звучить звернене до слухачів напутнє слово священика, пов'язане з церковним календарем.
     Вперше започатковано культуроло-гічну передачу "По-сусідськи. Польський вектор", яка ведеться українською і польською мовами. У новому році плануємо відкрити програму, де будуть представлені культури всіх національних меншин нашої держави, куратором якої має бути відомий грузинський та український поет Р. Чилачава. Почато кілька авторських програм під рубрикою "Духовні пристані", серед яких - "Наш родовід", яку веде директор Музею Гетьманства Г. Ярова за участю кандидата історичних наук В.Кривошеї, "Козацька світлиця", де ведучий - гетьман Міжнародної організації козацтва України А.Попович. Раз на тиждень у прямоефірній передачі "Євангельська духовність і сьогодення" бере участь Патріарх Філарет. Цей перелік можна було б продовжити, бо нових передач на канапі - переважна більшість.
     Крім того, ми широко використовуємо так звані джингли, записи окремих відгуків про роботу нашого каналу провідних майстрів мистецтв, інші інструменти радіоремесла, які структурують ефір, задають темп життя радіослухачам, про що раніше і мови не могло бути.

      - Мабуть, розмова буде неповною, якщо не згадати про технічне і фінансове забезпечення Вашого каналу?

     - Це найболючіше питання. У січні 2003 року, оголошеного Президентом України Роком культури, на самому старті нашого каналу з однойменною назвою "Радіо Культура" від нього було відключено ультракороткохвильові (УКХ) передавачі у всіх 24-х обласних центрах, крім м. Києва. Як відомо, саме ці передавальні засоби забезпечують найбільш якісний прийом художнього мовлення, зокрема музики. Тобто, наш канал "відрізано" від його слухацької аудиторії. По суті, він перетворився із загальнонаціонального на регіональний, київський. Не рятує ситуації і середньохвильовий передавач (миколаївський), що почав працювати тільки у жовтні ц. р. Проте ми не опускаємо рук. Піклуючись про розширення своєї аудиторії, ініціюємо виробництво недорогих вітчизняних радіоприймачів, які стали дефіцитом. З цією метою зверталися листовно до київського міського голови О.Омельченка, в тому числі на його адресу підготували і листа за підписом народних депутатів України.
     За умов мінімального державного фінансування маємо самі дбати про можливі джерела грошових надходжень. Нещодавно вперше за існування Третьої програми ми почали дещо заробляти на рекламі завдяки досягненню інвестиційної привабливості каналу, що й передбачалося згадуваною концепцією.
     Підсумовуючи сказане, хочу наголосити: "Канал духовного відродження "Радіо Культура" поставив собі високу і благородну мету - створити у вітчизняному радіопросторі своєрідне середовище високої духовної культури із залученням до нього масової аудиторії слухачів. Ми прагнемо зробити все можливе, щоб канал став ефірною оазою українського національно-культурного руху, джерелом пізнавальної інформації та доброго настрою.

"Говорить і показує Україна"

• Перейти до решти статей 2003-го року       • Перейти до статей за інші роки
  Розміщення реклами  
  Розміщення реклами  
  Вгору  На головну  Мапа порталу  Контакти
 

:: Наш хостер ::
"ColoCall"

 

Відвідайте:


"Подих ефіру"

Журнал "Телерадіокур'єр"

Газета "Восточный проект"

Західно-українська
банерна мережа

 

Українська Банерна Мережа
 

Українські 120x60
pagerank searchengine optimization
Rambler's Top100
Сова - поиск в Украине

© Борис Скуратівський, 1999-2018