|  
                   "Немає значення, 
              де вести передачу. Байдуже, радіо це чи телебачення, життя в ефірі 
              має бути таким, яким воно є за вікном!", - точка зору Олександра 
              Лірчука, ведучого радіопередачі "Європа плюс" та телепрограми 
              "У центрі уваги" на "ТРК".       
                  - Як Ви знайшли 
              журналістику? 
                 - Ви знаєте, випадково! 
              Коли закінчував школу, навіить і гадки не мав, що працюватиму на 
              радіо. Просто любив музику. За фахом я інженер, закінчував Тернопільський 
              політехнічний інститут. У Києві лише 9 років. 
                  
                  - Пам'ятаєте 
              свій перший прямий ефір? 
                 - Звісно! Пригадую, 
              сидів з мікрофоном на вікні, поряд стояла купа народу - був перший 
              вихід у FM - радіо. Це так "прикольно", - тебе чують! 
                  - Ви завжди маєте 
              бути у гарному настрої. Напевно, це важко? 
                 - По-різному. Дехто 
              вважає, що радіоведучі зранку вживають маріхуану, аби розвеселити 
              слухачів! Але ми часто буваємо і невиспані, у кожного з нас є своє 
              особисте життя, якісь приватні справи та проблеми. Ясно, що важко 
              постійно бути у "тонусі". Та ще й зі сном у нас не дуже 
              - часом сплю 2 чи 3 години на добу, що впливає на кінцевий результат. 
              А настрій? Звичайно, доводиться маскуватися, щоб слухачі не помітили 
              втоми, можливо, не завжди вдається. Не нам судити... 
                  - Чи було у Вас 
              в ефірі щось таке, що доводилося вилучати? 
                 - Ні! Життя в ефірі 
              має бути таким, яким воно є за вікном! Нам не цікаво розповідати 
              про "пташок і зелену травичку…" 
                   - Що для Вас 
              гірше: переоцінити, чи недооцінити себе? 
                 - Переоцінити. Люди, 
              які занадто високої думки про себе - виглядають смішно, або просто 
              викликають співчуття. Я вже 10 років на радіо, бачив багато подібних 
              "зіркових хвороб". 
                   - Цікаво, що 
              ж надихає Вас на творчі пошуки, на життя? 
                 - Таких людей достатньо. 
              Зрештою, це друзі, дружина, донька… Хоча, я далеко не зразковий 
              сім'янин… поганий батько, важкий чоловік. Справа в тому, що рідні 
              мене бачать дуже мало: коли йду з дому, вони ще сплять, а коли повертаюся 
              - вже сплять. Але поки терплять, я відкуповуюся подарунками! (сміється). 
                  - Які риси Ви 
              більше всього цінуєте у жінці? 
                 - По-перше, вона має 
              бути незакомплексованою, доглянутою, розумною (але не зарозумілою!), 
              і десь там тільки на 4-ій позиції - мати приємну зовнішність. 
                  - І наостанок: 
              без чого Ви не змогли б прожити і дня? 
                 - Я? Ну, без повітря 
              точно не зміг би! А взагалі, без бажання жити далі. Приємно прокидатися 
              і знати, що на тебе чекає щось цікаве, а не просто тягнути до вечора 
              аби знову лягти спати... 
                  - Вдячна за бесіду. 
            Розмову вела 
               Леся ВЛАДЗІЄВСЬКА 
           |