Маєш інформацію? Поділись! Розміщення реклами на порталі

Розділи

 Про нас
 Тех-Каталог
 Прес-Каталог
 Книгарня
 Радіореклама
 Радіонавчання
 Радіоанонс
 Новини радіо
 Радіожиття
 Радіоакції
 Радіостанції
 Радіорозклад
 Радіопродакшн
 Радіолінки
 Радіостатті
 Радіозакони
 Радіословник
 Радіочиталка
 Радіоформати
 Радіорейтинґи
 Радіомузей
 Поради
 Реклама у нас
 Оголошення
 Партнери
 FAQ
 Головна
 Мапа порталу
Пошук в Мережi:


uaportal.com

Спілкування

 Гостьова книга
 Форум
 Чат
 Контакти

:: Бібліотека порталу ::

Радіостатті
 
Тех-Каталог Маєш інформацію? Поділись! Радіонавчання Маєш інформацію? Поділись!
 

Цікавинки

:: Радіоприймачі нового покоління, що працюють у цифровому режимі, поєднують у собі функції звичайного приймача, радіомаяка, музичного автомата і навіть… телевізора з телетекстом ::

Кіномузичний тижневик "П'ятниця" №29 (282), 25.07.1997

  Розміщення реклами на порталі  
  Радіонавчання  

     Нині вже ніхто не сумнівається, що цифрова техніка передачі та відтворення звуку і зображення буде витісняти традиційні - аналогові носії та приймачі. І хоча зараз багато говориться про цифрове телебачення, нові лазерні відеодиски DVD та "Інтернет", стосовно цифрового радіо DAB ще небагато відомо.

      Цифровий знак запитання

     Для радіофонії, як повідомляє газета "Жечпосполита" (Польща), система цифрової передачі сигналів означає те саме, чим для фанів музики було впровадження компакт-дисків замість традиційних аналогових платівок. Цифровий запис музики на платівках означає не лише значно вищу якість звуку, але також значно вигідніше обслуговування. Він також додає кілька нових можливостей, наприклад CD-текст.

      Що таке DAB?

     У випадку радіо DAB (Digital Audio Broadcasting, тобто Цифрова передача звукових сигналів) цифрова обробка та передача сигналів безпосередньо до споживачів означає передусім досконалу якість звуку, яку можна порівняти з тією, яку ми отримуємо з компакт-диску. Мають значення також і додаткові функції, що розбудовані більше, ніж у звичайній системі RDS (Radio Data System).
     Для використання цифрової радіомережі потрібна все ж абсолютно нова передавальна та приймальна апаратура, бо сигнал сприймається так, як у програвачах компакт-дисків. Він проходить увесь шлях у цифровому режимі і декодується лише у радіоприймачі споживача. Завдяки цьому сигнал DAB є надзвичайно несприйнятним до усякого роду перешкод, які є такою серйозною проблемою у випадку аналогових радіоприймачів, що працюють у діапазонах довгих та середніх хвиль і в діапазоні ультракоротких хвиль та FM. На додаток, приймачі DAB обладнані електронною системою, котра відділяє перешкоди, котрі виникають після відбиття сигналу від стін будинків та власних динаміків. Результатом цього є чудовий прийом у практично будь-яких умовах.
     Використання комп'ютера, що керує прийомом, не обмежується лише "відсіванням" сигналу від шуму. На індикаторі може також з'являтися список доступних у даний момент радіостанцій, приймач буде автоматично налаштовуватися на найсильнішу діючу в даному діапазоні радіостанцію і навіть на конкретну вибрану програму, наприклад, на хіт-парад.
     Передача інформації у цифровому режимі залишає багато місця для передачі інших даних, як, наприклад, прізвища виконавця твору, назви пісні, інформації про дорожній рух, погоду та застереження стосовно можливих небезпек. Можна також отримувати інформацію стосовно допоміжних послуг чи текстові дані, наприклад, про нотування на біржі. Передбачено також надання послуг на зразок платного телебачення. Завдяки цьому радіостанції можуть отримувати від слухачів оплату за прийом окремих особливо цікавих програм, наприклад, за безпосередню трансляцію концертів.
     Автомобільні радіоприймачі DAB можуть служити як приймачі GSP (Global Positioning System, тобто глобальної системи місцезнаходження) - системи виявлення місцезнаходження авто та співдії з системою автонавігації. Крім того, велика швидкість передачі цифрових даних дозволятиме у майбутньому реалізувати безпроводову систему комп'ютерного зв'язку.

      Як передавати?

     Якщо Digital Audio Broadcasting має переваги над звичайними методами передачі радіосигналів, то чому його ще не ввели в дію? Перша презентація DAB була здійснена Європейською Телерадіотрансляційною Спілкою ще 1988 року в Женеві. Чому ж через 9 років цифрова трансляція радіопрограм не вийшла за межі проб та тестів?
     Найбільша проблема полягає у виділенні відповідних частот для DAB. Справа в тому, що цифрове радіо потребує більш широкого діапазону - 1,5 МГц, бо потрібно передавати близько 1,5 мільйона біт на секунду для отримання стереофонічного звучання. Для порівняння: телесигнал "вміщується" в 6 МГц, стереофонічна радіопрограма УКХ(FM) в 0,25 МГц, а звичайні радіопрограми на середніх хвилях лише 0,01 МГц на один канал. На щастя, на допомогу прийшла техніка компресії даних, що вже добре відома у світі комп'ютерів. Завдяки їй діапазон шириною 1,5 МГц зараз достатній для передачі аж 6 стереофонічних програм одночасно.
     Нині у розпорядженні є чотири вільні діапазони, котрі можуть використовуватися для трансляції в системі DAB: I діапазон - 49-68 МГц, ІІ діапазон - 104-108 МГц, ІІІ діапазон - 174-240 МГц та ще так званий L-Band - 1452-1492 МГц. У цей момент Німеччина, Велика Британія та скандинавські країни розпочали трансляцію цифрових програм на 11 та 12 телевізійних каналах. Виявилося також, що відповідним діапазоном для DAB є L-Band, бо він дозволяє розбудовувати наземну мережу супутниковими передавачами, перекриваючи більший терен. Це дуже важливо, оскільки цифрові передавачі мають меншу потужність та діапазон дії, ніж звичайні передавачі УКХ. В діапазоні L-Band діють станції у Франції та Канаді.
     Ще інше вирішення проблеми було віднайдене у Сполучених Штатах, де програми DAB транслюються паралельно з програмами УКХ(FM) та на хвилях АМ. Ця ідея, що отримала назву IBOC (In-band, On-channel, тобто в діапазоні, на каналі), дозволяє займати ті самі частоти аналоговими та цифровими станціями.
     Як бачимо, стандартів є багато, але ситуацію додатково ускладнює факт, що деякі частоти в окремих країнах вже зайняті цивільними та військовими службами. Тому, найвірогідніше, європейські країни не відважаться саме з цієї причини поширювати приймачі для діапазону 104 - 108 МГц. Можливо ще раз повториться ситуація з минулих років, коли країни так званого соціалістичного табору використовували нижній УКХ діапазон, а країни Заходу - верхній.

      Скільки це коштує?

     Черговою невідомою величиною є розмір інвестицій для запуску системи DAB. Практично, потрібно збудувати всю систему з нуля, а багато країн не мають на це фондів. В Європі фінансуванням розвитку DAB займаються передусім громадські радіостанції.
     Відповідні видатки чекають також на споживачів, котрі будуть змушені (раніше чи пізніше) купити цифрові радіоприймачі. А дешевими їх не назвеш. Так, приймачі фірми Philips зараз коштують близько 8 тисяч марок ФРН. Скоро у продаж мають надійти радіоприймачі німецьких та японських виробників, ціна яких не перевищуватиме однієї тисячі марок, але й ця сума є занадто високою для пересічного споживача.
     І все ж система DAB скоро стане обов'язковим стандартом по всьому світу. В Баварії під час пробних передач було роздано близько 2 тисяч приймачів. З'являються у продажу перші приймачі побутового призначення. Німеччина та Велика Британія обіцяють, що десь через 10 років відмовляться від трансляції аналогових радіопрограм і повністю перейдуть на цифрову систему. Часу залишається все менше.
     P.S. Про створення радіо DAB в Україні читайте найближчим часом на сторінках "П'ятниці".

Газета "П'ятниця"

• Перейти до решти статей 1997-го року       • Перейти до статей за інші роки
  Розміщення реклами  
  Розміщення реклами  
  Вгору  На головну  Мапа порталу  Контакти
 

:: Наш хостер ::
"ColoCall"

 

Відвідайте:


"Подих ефіру"

Західно-українська
банерна мережа

 

Українська Банерна Мережа
 

Українські 120x60
pagerank search engine optimization
Rambler's Top100

© Борис Скуратівський, 1999-2024